донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.11.2010 р. справа №10/159пд(18/75пд)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м. Луганськ
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Перевальськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від18 серпня 2010 року
(повний текст підписаний 21.08.2010р.)
по справі№10/159пд(18/75пд) (суддя -Москаленко М.О.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м. Луганськ
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Перевальськ
простягнення 31243грн.62коп. та спонукання приведення автомобіля та напівпричепу в придатний до експлуатації стан
за зустрічним позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Перевальськ
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м. Луганськ
провизнання недійсним договору лізингу
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м.Луганськ звернулось до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м.Перевальськ з позовом про стягнення заборгованості в сумі 31243грн.62коп. по внесенню лізингових платежів за договором лізингу від 01.08.2008р.; спонукання відповідача привести вантажний (сідловий тягач) автомобіль марки DAF, модель FT 95.360, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 в придатний до експлуатації стан, а саме замінити шини, лобове скло, передній бампер, привести у робочій стан функцію «рівень підлоги»; спонукання відповідача привести напівпричіп марки KRONE, модель , 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 в придатний до експлуатації стан, а саме: усунути недоліки, пов'язані з надходженням повітря в подушки та повітряну систему.
На адресу господарського суду позивачем надано заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Ухвалою суду першої інстанції від 10.04.2009р. по справі №18/75пд відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв'язку із її необґрунтованістю.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.05.2009р. у справі №18/75пд, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.09.2009р., позов задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 31243грн.62коп. боргу. Зобов'язано відповідача привести в придатний до експлуатації стан спірний автомобіль -замінити шини, лобове скло, передній бампер, привести у робочий стан функцію «рівень підлоги», та напівпричіп -усунути недоліки, пов'язані з надходженням повітря в подушки та повітряну систему.
За результатами касаційного оскарження судові акти судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області, про що винесено відповідну постанову Вищого господарського суду України від 02.12.2009р.
Верховний суд України ухвалою від 18.03.2010р. відмовив у відкритті касаційного провадження про перегляд вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України.
Господарським судом Луганської області ухвалою від 20.05.2010р. дану справу прийнято до розгляду та присвоєно №10/159пд (18/75пд).
Під час нового розгляду справи, Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 м.Перевальськ надав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору лізингу від 01.08.2008р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. у справі №10/159пд(18/75пд) у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову також відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м.Луганськ подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. по справі №10/159пд(18/75пд) скасувати в частині відмови в задоволенні первісного позову про стягнення 31243грн.62коп. та спонукання приведення транспортного засобу та напівпричепу в придатний до експлуатації стан, та винести нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що відповідач за первісним позовом при укладенні договору лізингу діяв як підприємець, а не як фізична особа, з метою використання предмету лізингу у своїй господарській діяльності. За таких обставин, нотаріальне посвідчення спірного договору приписами чинного законодавства не вимагається. До того ж, заявляє вимогу щодо застосування судом у разі визнання спірного договору нікчемним наслідків недійсності нікчемної угоди.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м.Перевальськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. по справі №10/159пд(18/75пд), яка була прийнята до розгляду.
В обґрунтування правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, позивач за зустрічним позовом посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. по справі №10/159пд(18/75пд) скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом в повному обсязі та про задоволення зустрічного позову.
У судовому засіданні від 05.10.2010р. представник відповідача (за первісним позовом) наполягав на правовій позиції, викладеній у своїй апеляційній скарзі. Позивач (за первісним позовом) не скористався своїм процесуальним правом щодо участі його представника у судовому засіданні.
У судове засідання від 01.11.2010р. повноважні представники сторін не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційні скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м.Луганськ (далі -лізингодавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 м.Перевальськ (далі - лізигоодержувач) 01.08.2008р. був укладений договір лізингу (оренди), відповідно до п.1.1. якого лізингодавець передав належне його на праві власності майно, а саме, вантажний (сідловий тягач) автомобіль марки DAF, модель FT 95.360, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, а також напівпричіп марки KRONE, модель , 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама) №RW1055367 у виключне строкове і платне користування лізингоодержувачу, строком з 01.08.2008р. до 01.04.2010р., а лізиногоодержувач прийняв його з метою використання для експлуатації.
За приписами пункту 4.1. договору, лізингоодержувач за користування майном протягом всього строку цього договору кожний місяць вносить лізингодавцю платежі у гривнях у розмірі, еквівалентному 1190 доларів США плюс 150 гривень на загальну суму, еквівалентну 23800 доларів США.
Предмет лізингу був переданий у користування відповідачу за актом передання-приймання транспортного засобу від 01.08.2008р., підписаним уповноваженими представниками сторін.
У зазначеному акті передання -приймання встановлено, що технічний стан переданих транспортних засобів є задовільним.
Як стверджує позивач за первісним позовом, у зв'язку із неналежним виконанням Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 своїх договірних зобов'язань, у останнього утворилась заборгованість по внесенню лізингових платежів за період з грудня 2008р. по 12.03.2009р. у розмірі 31243грн.62коп.
Як передбачено пунктом 6.2. договору, лізингоодержувач зобов'язаний у разі несплати лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця повернути йому майно у стані, необхідному для повномірної експлуатації згідно з призначенням та нормами законодавства щодо дорожнього руху.
Виходячи з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»листом №45 від 25.02.2009р. звернулось до відповідача за первісним позовом з вимогою щодо повернення предмету лізингу у зв'язку з несплатою лізингових платежів.
12.03.2009 між сторонами договору лізингу був складений та підписаний акт передання-приймання від 12.03.2009 транспортного засобу, відповідно до якого лізиногоодержувач повернув лізингодавцю транспортний засіб, що знаходився у лізингу (оренді).
Зі змісту вказаного акту вбачається, що автомобіль та напівпричіп, що повертаються відповідачем позивачу, мають знос шин нижче норм, встановлених законодавством про дорожній рух та експлуатацію транспортних засобів; також був виявлений накол лобового скла та пошкодження правої частини переднього бамперу автомобіля; зазначено про те, що не працює функція «рівень полу»автомобіля, не нагнітається повітря у подушки та повітряну систему напівпричепу, що виключає можливість його завантаження.
За таких обставин, позивач за первісним позовом дійшов до висновку про наявність правових підстав для звернення до господарського суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 31243грн.62коп. за період з грудня 2008р. по 12.03.2009р. та спонукання відповідача привести автомобіль та напівпричіп в придатний до експлуатації стан.
Згідно до приписів статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
В свою чергу, загальними положеннями про найм (оренду), які містяться у ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу встановлено, що особливості найму окремих видів майна встановлюються цим кодексом та іншим законом.
Оскільки предметом договору лізингу від 01.08.2008р. є транспортний засіб, то до спірних правовідносин застосовуються приписи цивільного законодавства щодо найму (оренди) транспортного засобу.
Так, відповідно до ч.2 ст.799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу передбачено, що правочин має вчинятися у формі встановленій законом.
Згідно до ч.2 ст.209 Цивільного кодексу України, нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Як вбачається з матеріалів справи, договір лізингу (оренди) від 01.08.2008р., укладений між ТОВ «Донбаспромпоставка» та ОСОБА_4, нотаріально не посвідчений.
Статтею 220 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Виходячи зі змісту спірного договору, сторони взагалі не домовлялися посвідчувати цей договір нотаріально.
Відповідно до ч.1, 2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний договір). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Тобто сторони такого правочину мають право не виконувати його, оскільки він не тягне правових наслідків, крім наслідків його недійсності (ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення заборгованості у сумі 31243грн.62коп. за договором лізингу (оренди) від 01.08.2008р.
Що стосується первісних позовних вимог про спонукання відповідача за первісним позовом привести вантажний автомобіль марки DAF, модель FT 95.360, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_1, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 в придатний до експлуатації стан, а саме замінити шини, лобове скло, передній бампер, привести у робочій стан функцію «рівень підлоги»; спонукання відповідача привести напівпричіп марки KRONE, модель , 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 в придатний до експлуатації стан, а саме: усунути недоліки, пов'язані з надходженням повітря в подушки та повітряну систему, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів непридатності майна до експлуатації після повернення його позивачеві за первісним позовом.
Отже, зробити висновок щодо дійсного технічного стану поверненого майна лише на підставі акту передання-приймання від 12.03.2009р. неможливо.
Таким чином, як законно визначено судом першої інстанції, первісний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, господарський суд правомірно залишив без задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 500грн.00коп.
Щодо тверджень ТОВ «Донбаспромпоставка»у своїй апеляційній скарзі про те, що ним заявлялись вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного договору шляхом відшкодування відповідачем за первісним позовом збитків, то колегією суду вони не беруться до уваги з підстав їх необґрунтованості.
Як встановлено ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі -відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.
Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його укладення.
Вимоги щодо застосування правових наслідків недійсності нікчемного договору розглядаються в порядку позовного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, під час судового провадження по даній справі позивач за первісним позовом наполягав на стягненні заборгованості саме за договором лізингу від 01.08.2008р., який в силу приписів норм чинного законодавства є нікчемним.
При цьому, первісні позовні вимоги у відповідності до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачем не змінювались.
Стосовно зустрічних позовних вимог щодо визнання договору лізингу (оренди) від 01.08.2008р. недійсним, то суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку про відмову у їх задоволенні.
Як зазначалось раніше, при укладені спірного договір лізингу від 01.08.2008р. сторонами не було додержано вимог чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення цього договору, отже, даний договір в силу закону є нікчемним.
Згідно з приписами п.2 ст.215 Цивільного кодексу України, визнання недійсним нікчемного договору судом не вимагається. Тобто, недійсність спірного договору вже встановлена законом.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявників, викладених в апеляційних скаргах не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявників апеляційних скарг про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 18.08.2010р. у справі №10/159пд (18/75пд) колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. у справі №10/159пд(18/75пд) - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м.Перевальськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. у справі №10/159пд(18/75пд) - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 18.08.2010р. у справі №10/159пд (18/75пд) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 - у справу, 1 - господарському суду; 1 - ДАГС