08 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34315/23 пров. № А/857/2413/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (головуючий суддя: Дмитрук В.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 21.07.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі №140/8091/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
2) зобов'язати нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 140/8091/22;
3) визнати протиправними дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої з 30.01.2020 доплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №140/7951/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
4) зобов'язати нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті з 30.01.2020 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 140/7951/22.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2020 №194-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із закінченням строку контракту.
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2023 №232-ос, ОСОБА_1 з 05.07.2020 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення.
При виключені ОСОБА_1 зі списків особового складу, відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, тому позивач звертався до суду за захистом своїм прав. На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 №140/8091/22 та 07.02.2023 №140/7951/22 позивачу здійснено виплати.
Позивачем скеровано до відповідача два адвокатські запити від 27.10.2023 та 01.11.2023 де крім іншого, просили надати інформацію щодо добровільного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22, із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
У відповідях на адвокатські запити ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначив, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22 та від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 виконано, однак з доданих до відповідей розрахунках вбачається, що позивачу здійснена виплата компенсації податку з доходів фізичних осіб.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів.
Зобов'язано військову частини НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_3 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 з 30.01.2020 доплати грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті з 30.01.2020 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023, у справі №140/7951/22, з урахуванням виплачених сум.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що на день виключення зі списку особового складу загону та всіх видів забезпечення, 05 серпня 2020 року старшого прапорщика ОСОБА_1 , спору між позивачем та НОМЕР_2 прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_1 ) щодо зазначених в позові вимог не було.
Апелянт покликається також на те, що індексація не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, та зазначає, що це не відноситься ні до доплат, надбавок, премій та інших додаткових видів грошового забезпечення, роблячи посилання на ст. 2 закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2020 №194-ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із закінченням строку контракту, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2023 №232-ос, з 05.07.2020 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення.
При виключені ОСОБА_1 зі списків особового складу, відповідач не здійснив повного розрахунку при звільненні, тому позивач звертався до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2023 виплачено позивачу заборгованість грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, у січні 2018 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінетів Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення у сумі 12 791.92 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк» та листом відповідача від 02.11.2023 №11/18168-23-Вих.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану основну та додаткову відпустки, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року. На виконання вищезгаданого рішення відповідачем здійснено зарахування на рахунок позивача 40 734,10 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк».
Позивачем скеровано два адвокатські запити від 27.10.2023 та 01.11.2023 де крім іншого, просили надати інформацію щодо добровільного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8091/22, із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.
У відповідь на адвокатський запит від 27.10.2023 листом від 02.11.2023 №11/18168-23Вих.) зазначив, що рішення №140/8091/22 виконано. Разом з листом відповідачем надано довідку про виплачені суми згідно рішення від 17.02.2023 у справі №140/8091/22 з якої вбачається, що позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення у розмірі 15 890,58 грн та з нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 2 860,30 грн та військовий збір у розмірі 238,86 грн.
Також у відповідь на адвокатський запит від 01.11.2023, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 06.11.2023 №11/18439-23-Вих зазначив, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі №140/7951/22 виконано. На підтвердження до відповіді надано розрахунки відповідно до яких вбачається, що позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення у розмірі 50 601,36 грн. Натомість, відповідачем на виконання рішення суду від 07.02.2023 у справі № 140/7951/22 здійснено зарахування на рахунок ОСОБА_1 належного грошового забезпечення у сумі 40 734,10 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТ КБ «Приватбанк».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язане при виплаті ОСОБА_1 належних сум грошового забезпечення на виконання судових рішень (від 09.02.2023 у справі №140/8091/22 та від 07.02.2023 у справі № 140/7951/22) компенсувати йому у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки право на неї було набуте під час проходження військової служби та останній повинен був її отримати при звільненні, однак не отримав з вини відповідача.
Крім цього, дійшов висновку, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому вказаних виплат, не звільняє ІНФОРМАЦІЯ_2 компенсувати ОСОБА_1 суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, спірним питанням в цій справі є дії відповідача щодо розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення 2015-2016, компенсації за невикористані дні відпусток, щомісячної додаткової грошової винагороди, без урахування індексації грошового забезпечення позивача.
Тобто, дослідженню підлягають обставини включення сум індексації грошового забезпечення до розрахунку цих виплат.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з статтею 40 Закон № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991, (далі Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. (ч. 14 Закону ст. 10-1 № 2011-ХІІ).
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, чинної на час виникнення спірних правовідносин, встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до пункту 2 цієї Постанови граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» Наказом Міністра оборони України № 550 від 24.10.2016 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, чинна на час виникнення спірних правовідносин, (далі Інструкція) якою визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Згідно з пунктом 5 цієї Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції).
Згідно з пунктом 9 вказаної Інструкції розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Судом апеляційної, згідно особистих карток грошового забезпечення позивача, встановлено, а відповідачем не заперечується той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувало та виплатило позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2015-2016 роках, одноразову грошову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористані дні відпусток та щомісячну додаткову грошову винагороду, без урахування індексації грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII), Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок № 1078).
Правова позиція стосовно систематичного та постійного характеру виплати індексації наведена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17, від 30 грудня 2020 року у справі № 359/8843/16-а.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні відпусток, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Аналогічні висновки щодо застосування вищенаведених правових норм наведено у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19 та від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2016 роках, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпусток та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про проведення нарахування та виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44 підлягають задоволенню.
Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325,328 КАС України, суд-
постановив:
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 140/34315/23 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін