08 серпня 2024 року справа №200/7214/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року (головуючий суддя І інстанції - Голубова Л.Б.), складене в повному обсязі 03 січня 2024 року у справі № 200/7214/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з вимогами про:
- визнання протиправними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.05.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язання перерахувати та виплатити з 01.05.2023 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.05.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що розмір пенсії позивача переглянуто після 01 березня 2018 року, підстави для встановлення надбавки відповідно до постанови КМУ №713 відсутні.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/7214/23, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно з паспортними даними позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача та має право на пенсію за вислугу років, що не спростовується сторонами та доведено листами управління від 28.09.2023 року та 19.10.2023 року.
Листом від 28.09.2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3202/22 від 20.06.2022 року в грудні 2022 року проведено перерахунок пенсії позивача, розмір якої збільшився більше ніж на 2000,00 гривень. У зв'язку з чим підстави для виплати щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713 відсутні, оскільки розмір підвищення пенсії на виконання згаданого рішення суду перевищує суму доплати 2000 гривень.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.06.2022 року у справі № 200/3202/22, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної Прикордонної служби № 11/6847 від 25 листопада 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказане судове рішення набрало законної сили 01.11.2022 року та виконано відповідачем у грудні 2022 року, а з січня 2023 року припинено виплату щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713.
При цьому, слід зазначити, що позивач не просить зобов'язати відповідача нарахувати спірну доплату з січня 2023 року.
Крім того, листом від 19.10.2023 року ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3202/22 від 20.06.2022 року в квітні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача, розмір якої збільшився більше ніж на 2000,00 гривень. З зазначених причин, з 01.05.2023 року позивачу припинено виплату щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року у справі № 200/4044/22, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідач зазначив, що в квітні 2023 року виконав вказане судове рішення і припинив нарахування щомісячної доплати відповідно до постанови КМУ №713 з травня 2023 року.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи спірну постанову, суд першої інстанції визнав право позивача на доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно з ч.ч.1, 2ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
14 липня 2021 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
Згідно пп.1 Постанови №713 встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Перерахунок пенсії у розумінні Постанови №713 полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а її перерахунок у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України з 01 грудня 2019 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
В рішенні від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист"(справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.
Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях по справах: № 5-рп/2005, № 17-рп/2010, № 23-рп/2010, № 10-рп/2011).
Наведене також відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені в постанові від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а
За таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати з травня 2023 року позивачу щомісячної доплати в розмірі 2000,00 гривень є протиправними.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.05.2023 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 200/7214/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі № 200/7214/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2024 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць