29 липня 2024 року справа № 580/4971/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
17.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за періоди з 02.08.2023 по 08.08.2023, з 08.08.2023 по 15.08.2023, з 06.09.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 26.09.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за періоди з 02.08.2023 по 08.08.2023, з 08.08.2023 по 15.08.2023, з 06.09.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 26.09.2023;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати за повний календарний місяць ОСОБА_1 у лютому 2023 року, у березні 2023 року, у травні 2023 року, у червні 2023 року, у липні 2023 року, у серпні 2023 року, у вересні 2023 року додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, в розмірі 30000 грн на місяць, за лютий 2023 року, за березень 2023 року, за травень 2023 року, за червень 2023 року, за липень 2023 року, за серпень 2023 року, за вересень 2023 року з урахуванням раніше виплаченої частини такої винагороди;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.01.2023 по 08.10.2023;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.01.2023 по 08.10.2023.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.06.2023 позивач одержав травму за обставин: поранення сталося під час бойових дій (спричинене діями противника), отримане під час ведення наступального бою (виконання бойового завдання), одержане під час захисту Батьківщини та виконання обов'язків військової служби, участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території Запорізької області.
За наслідком проходження військово-лікарської комісії встановлено, що солдат ОСОБА_1 отримав травму важкого ступеню пов'язану із захистом Батьківщини
Як вбачається з медичних документів ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 10.06.2023 по 19.06.2023, з 02.08.2023 по 08.08.2023, з 08.08.2023 по 15.08.2023, з 06.09.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 26.09.2023 з діагнозом - ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.
Згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_2 за 2023 рік ОСОБА_1 було нараховано та виплачено: додаткова винагорода (100,0) лікування по пораненню у розмірі 43 333,33 грн. з 10.06.2023 по 22.06.2023 за час лікування в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради».
Проте, відповідачем не було виплачено додаткову винагороду за час лікування з 02.08.2023 по 08.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», з 08.08.2023 по 15.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради», з 06.09.2023 по 14.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради», з 15.09.2023 по 26.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради».
Крім того, згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця №4221 за 2023 рік ОСОБА_2 було нараховано та виплачено: додаткова винагорода (30,0) у розмірі 13548,39 грн. за січень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2 142,86 грн. за лютий 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9 677,42 грн. за березень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 30 000 грн. за квітень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 28 064,52 грн. за травень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 6000 грн. за червень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 5806,45 грн. за липень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2000 грн. за вересень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9741,94 грн. за вересень-жовтень 2023 року.
Як вбачається із довідки форма ОК-7 сформованої Пенсійним фондом України ОСОБА_1 працював у військовій частині НОМЕР_1 у січні 2023 року 14 днів, у лютому 2023 року 28 днів, у березні 2023 року 31 день, у квітні 2023 року 30 днів, у травні 2023 року 31 день, у червні 2023 року 30 днів, у липні 2023 року 31 день, у серпні 2023 року 31 день, у вересні 2023 року 30 днів, у жовтні 2023 року 8 днів.
Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 було виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. тільки в січні, квітні та жовтні 2023 року у зв'язку з чим з боку відповідача існує протиправна бездіяльність щодо не повного нарахування та не повної виплати позивачу додаткової винагороди до 30000 грн. за лютий 2023 року, за березень 2023 року, за травень 2023 року, за червень 2023 року, за липень 2023 року, за серпень 2023 року, за вересень 2023 року, оскільки як вбачається з довідки ОК-7 Позивач працював повний місяць.
Також, військова частина НОМЕР_1 не нараховувала ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з січня по жовтень 2023 року.
Ухвалою суду від 22.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правилами спрощеного позовного провадження.
14.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що до військової частини НОМЕР_1 надійшли відповідні документи, якими було підтверджено наявність підстав для виплати додаткової винагороди за час стаціонарного лікування за період з 10.06.2023 по 19.06.2023 (позивачу виплачена додаткова винагорода з розрахунку 100 000 гривень на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із пораненням).
За період стаціонарного лікування з 06.09.2023 по 14.09.2023, який зазначений позивачем як пов'язаний із пораненням, до військової частини НОМЕР_1 не надійшли оригінали чи належним чином засвідчені копії документів, які б підтверджували пов'язаність зазначеного лікування із пораненням, отриманим 10.06.2023. Внаслідок відсутності зазначених документів, позивач не включався до наказів про виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць за період з 06.09.2023 по 14.09.2023.
У позивача відсутні підстави для отримання додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць за періоди, у яких військовослужбовець проходив стаціонарне лікування, не пов'язане із пораненням:
- 02.08.2023 - 08.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Діагноз: посттромботичний синдром лівої нижньої кінцівки. Хронічна лімфовенозна недостатність стадія декомпенсації. СЕАР.С4.СПО видалення вен лівої нижньої кінцівки. Варикозний проток культі великої підножної вени.
- 08.08.2023 - 15.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Діагноз: М51.3 Інша уточнена дегенерація міжхребетних дисків. Остеохондроз. Спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 З акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023р.) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч;
- 15.09.2023 - 26.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради». Діагноз: G 54.4. Остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 З акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023р.) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч;
Зі змісту довідки військово-лікарської комісії, копія якої додана позивачем до позовної заяви, вбачається, що зазначені захворювання не пов'язані із захистом Батьківщини. З огляду на викладені обставини, за вищевказані періоди військовослужбовцю нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення без нарахування та виплати додаткової винагороди.
Щодо виплати додаткової винагороди до 30000 грн., відповідач зазначає, що додаткова винагорода не має постійного характеру виплати, оскільки її розмір розраховується індивідуально, виходячи із виду завдань, які військовослужбовець фактично виконував в окремо взяту добу.
Сам по собі факт перебування позивача на військовій службі не свідчить про те, що ним протягом усього періоду служби виконувалися бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
Враховуючи обсяг виконаних позивачем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), які дають право на 30 000 гривень, позивачу було нараховано та виплачено кошти за наступні періоди: січень 2023 - 13 548,39 гривень; лютий 2023 - 2142,86 гривень; березень 2023 - 9677,42 гривень; квітень 2023 - 30000 гривень; травень 2023 - 28064,52 гривень; червень 2023 - 6000 гривень; липень 2023 - 5806,45 гривень; серпень 2023 - бойові (спеціальні) завдання не виконувалися; вересень 2023 - 2000 гривень; донараховано за вересень-жовтень 2023 - 9741,94 гривень.
У військовій частині НОМЕР_1 відсутні документи про виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань в періодах, за які не здійснювалося нарахування додаткової винагороди з розрахунку 30 000 гривень на місяць. Інформацію про такі документи не наводить і позивач.
За виконання посадових обов'язків, не пов'язаних із бойовими (спеціальними) завданнями або за перебування на стаціонарному лікуванні, не пов'язаному із пораненням, військовослужбовцю належить грошове забезпечення за посадою. Протягом 2023 року позивачу було нараховано та виплачено грошове забезпечення у повному обсязі.
Щодо позовних вимог, пов'язаних із врахуванням індексації, вказано, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
У наданій 14.06.2024 відповіді на відзив зазначено, що підставою для виплати винагороди за період лікування з 10.06.2023 по 19.06.2023 стала Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №9953 КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР в якій зазначено: Діагноз основний - травматична ерозія рогівки, травматичний кепатит ока. Діагноз супутній - ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків. 187.0 - посттромботичний синдром правої нижньої кінцівки, змішана форма. Вторичне варикозне розширення вен. ХВН в стадії субкомпенсації, СПО видалення ВПв з притоками ліворуч , рецидив.
Таким чином, виходячи з Виписки №9953 посттромботичний синдром правої та лівої нижньої кінцівки та вторинне варикозне розширення вен сталося за наслідком ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, що підтверджується діагнозом супутнім.
19.06.2023 позивач пройшов ВЛК в в/ч НОМЕР_3 за наслідком чого зроблено висновок: потребує відпустки для лікування на 30 календарних днів (підтверджується Медичною характеристикою).
Проте, відповідачем не було надано відпустку для лікування, а направлено позивача на виконання бойового завдання (з 23.06.2023 по 15.07.2023, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця №4221 зо 2023 рік, рядок №6, №7 - стовбець №10) і вже 02.08.2023 ОСОБА_1 потрапляє на стаціонарне лікування в КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради».
Як вбачається із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №17757 виданої КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» період лікування з 02.08.2023 по 08.08.2023: Основний діагноз: ПТФС окклюзія лів Заг. ЗЗА Стадія часткової реканалізації ЗСВ ХВНС4 Рецедив варикозної хвороби лів. н/к. Локальний стан: вузлуватість вен на передній черевній стінці зліва з переходом на пахову область, набряк лівого стегна. Вузлуватість вен за ходом ВПВ на гомілці. 04.08.2023 проведено хірургічну операцію.
Таким чином, під час лікування у КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР період з 10.06.2023 по 19.06.2023 ОСОБА_1 скаржився на біль у нижніх кінцівках та діагностовано вторинне розширення вен, а під час лікування у КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» йому було зроблено операцію на лівій нижній кінцівці у зв'язку з рецидивом варикозної хвороби.
На думку позивача, якби командування військової частини врахувало висновок ВЛК щодо надання 30 днів відпустки (з 20.06.2023 по 19.07.2023) для лікування, таке лікування мало б місце на протязі відпустки проте, відпустки надано не було (з 23.06.2023 по 15.07.2023 був на бойовому завданні) тому лікування припало на серпень-вересень 2023 року, що говорить про причинно-наслідковий зв'язок між отриманням 10.06.2023 травми та лікуванням протягом червня, серпня, вересня 2023 року.
Як вбачається із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №18135 виданої КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» період лікування з 08.08.2023 по 15.08.2023: Основний діагноз: Інша уточнена дегенерація міжхребтевих дисків. Остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями з акцентом праворуч, хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з м'язово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помітні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Двобічний коксартроз Іст. Синром Ротта ліворуч.
Як вбачається із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4033 виданої КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» період лікування з 06.09.2023 по 14.09.2023: Основний діагноз: S06.2 Наслідки перенесеної ВТ (10.06.2023) у вигляді цефалгічного, астено-невротичного, вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції; контузії правого очного яблука у вигляді зниження гостроти зору правого ока до 0,3 внаслідок вторинної макулодистрофії. Акубаротравма. Супутні захворювання: Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.
Як вбачається із виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4173, виданої КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» період лікування з 15.09.2023 по 26.09.2023: Основний діагноз: G54.4 Остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладниений протрузіями з акцентом праворуч, хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з м'язево-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помітні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Двобічний коксартроз Іст. Синром Ротта ліворуч. Деформуючий остеохондроз лівого ліктьового суглобу, латеральний епікондиліт з незначним порушенням функцій. Супутні захворювання: Y96.0 Фактори, пов'язані з умовами праці. S06.2 Наслідки перенесеної ВТ (10.06.2023) у вигляді цефалгічного, астено-невротичного, вестибуло-атактичного синдромів з незначним порушенням функції; контузії правого очного яблука у вигляді зниження гостроти зору правого ока до 0,3 внаслідок вторинної макулодистрофії. Акубаротравма. Супутні захворювання: Y36.2 Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.
На підставі вищезазначеного, позивач звертає увагу суду на те, що діагноз зазначений у виписці №4173 пов'язує наявність у ОСОБА_1 вторинної варикозної хвороби та рецедиву варикозної хвороби (про які йде мова у виписці №17757), остеохондрозу та Синдрому Ротта ліворуч (про які йде мова у виписці №18135 і виписці №4033) з факторами пов'язаними з умовами праці та наслідками перенесеними після отримання вибухової травми.
Таким чином, виписки № 17757, №18135, №4033, №4173 засвідчують те, що лікування з 02.08.2023 по 08.08.2023, з 08.08.2023 по 15.08.2023, з 06.09.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 26.09.2023 є наслідком перенесення 10.06.2023 вибухової травми.
Також у відповіді на відзив вказано, що відповідач у відзиві на позов стверджує, що додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. не має постійного характеру, оскільки її розмір розраховується індивідуально, виходячи із виду завдань, які військовослужбовець фактично виконував в окремо взяту добу. Такий висновок відповідача спростовується висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22 щодо застосування абзацу 1 пункту 1 Постанови №168 (у редакції із змінами внесеними згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022, яка діяла до 01.06.2023) відповідно до якого: « 67. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.».
17.06.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивач у відповіді на відзив, зазначив, що його стаціонарне лікування було спричинене пораненнями, пов'язаними із захистом Батьківщини. Однак зазначені твердження спростовуються документами, доданими позивачем до позовної заяви. Зокрема вбачається, що у вказаних нижче періодах перебування на стаціонарному лікуванні не пов'язане із отриманим пораненням:
02.08.2023 - 08.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Діагноз: посттромботичний синдром лівої нижньої кінцівки. Хронічна лімфовенозна недостатність стадія декомпенсації. СЕАР.С4.СПО видалення вен лівої нижньої кінцівки. Варикозний проток культі великої підножної вени;
08.08.2023 - 15.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Діагноз: М51.3 Інша уточнена дегенерація міжхребетних дисків. Остеохондроз. Спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 З акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023р.) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч.
15.09.2023 - 26.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради». Діагноз: G 54.4. Остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 З акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023р.) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч.
З огляду на зміст довідки від 15.06.2023 № 141 про обставини поранення та довідки військово-лікарської комісії від 18.07.2023 № 7520, вищевказані захворювання не пов'язані із захистом Батьківщини.
Супутні захворювання у періоді стаціонарного лікування з 15.09.2023 по 26.09.2023, на які посилається позивач, не є причиною його госпіталізації та стаціонарного лікування у вказаний період.
За період стаціонарного лікування з 06.09.2023 по 14.09.2023, який зазначено позивачем як пов'язаний із пораненням, до військової частини НОМЕР_1 не надійшли оригінали чи належним чином засвідчені копії документів, які б підтверджували пов'язаність зазначеного лікування із пораненням, отриманим 10.06.2023. Внаслідок відсутності зазначених документів, позивач не включався до наказів про виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць за період з 06.09.2023 по 14.09.2023. Таким чином, військовою частиною НОМЕР_1 правомірно було не включено позивача до наказів про виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 гривень на місяць за усі вищевказані періоди.
Щодо виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 гривень, позивач у відповіді на відзив акцентує увагу на висновках Великої палати Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі № 60/3564/22 щодо застосування абзацу 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції із змінами внесеними згідно з Постановою КМУ №793 від 07.07.2022, яка діяла до 01.06.2023).
Посилання позивача на вказаний висновок є безпідставним, оскільки він стосується спору, який виник у 2022 році з правовідносин, пов'язаних з виплатою додаткової винагороди співробітнику Територіального управління Державної судової адміністрації.
В свою чергу позивач, перебував у статусі військовослужбовця Збройних Сил України та претендує на додаткову винагороду у 2023 році.
Правовідносини з виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, протягом 2023 року були врегульовані наступним чином: з 01.01.2023 по 31.01.2023 виплачувалася додаткова винагорода усім військовослужбовцям пропорційно часу виконання обов'язків військової служби. Позивачу було виплачено за січень 2023 - 13 548,39 гривень додаткової винагороди за дні фактичного виконання обов'язків військової служби.
З 01.02.2023 обов'язковою умовою виплати додаткової винагороди є виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Регулювання виплати додаткової винагороди здійснювалося положеннями глави ХХХІV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260.
Враховуючи обсяг виконаних позивачем бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), які дають право на додаткову винагороду у розмірі пропорційно 30 000 гривень на місяць, позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду у повному обсязі.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 15.06.2023 №141 солдат ОСОБА_1 10.06.2023 одержав травму: ВОДП правої гомілки, ВТ, ВОСП правого ока. За обставин: поранення сталося під час бойових дій (спричинене діями противника), отримане під час ведення наступального бою (виконання бойового завдання), одержане під час захисту Батьківщини та виконання обов'язків військової служби, участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації на території Запорізької області, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, не пов'язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, захисний шолом).
Позивач проходив лікування з 10.06.2023 по 19.06.2023 в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» з основним діагнозом: Травматична ерозія рогівки, травматичний кератит правого ока, що підтверджується випискою №9953.
Відповідно до довідки ВЛК від 18.07.2023 №7520 встановлено діагноз: наслідки перенесеної вибухової травми 10.06.2023 у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; контузії правого очного яблука у вигляді зниження гостроти зору правого ока до 0,3 внаслідок вторинної макулодистрофії; акубаротравми у вигляді суб'єктивного шуму. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Варикозна хвороба, посттромбофлебітичний синдром лівої нижньої кінцівки, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, хронічна венозна недостатність з незначним порушенням функції. Деформуючий остероартроз лівого ліктьового суглобу, латеральний епікондиліт з незначним порушенням функції. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
За наслідками ВЛК позивача визнано обмежено придатним до військової служби.
У подальшому, позивач проходив лікування:
З 02.08.2023 до 08.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» Основний діагноз: посттромботичний синдром лівої нижньої кінцівки. Хронічна лімфовенозна недостатність стадія декомпенсації. СЕАР.С4.СПО видалення вен лівої нижньої кінцівки. Варикозний проток культі великої підножної вени (виписка №17757);
З 08.08.2023 до 15.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня» ЧОР. Основний діагноз: М51.3 Інша уточнена дегенерація міжхребетних дисків. Остеохондроз. Спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 З акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023р.) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч (виписка №18135);
З 06.09.2023 до 14.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради». Основний діагноз: Наслідки перенесеної вибухової травми (10.06.2023) у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; контузії правого очного яблука у вигляді зниження гостроти зору правого ока до 0,3 внаслідок вторинної макулодистрофії (виписка №4033);
З 15.09.2023 до 26.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради». Основний діагноз: G 54.4. Остеохондроз, спондилоартроз ПВХ, ускладнений протрузіями мхд Th11-Th12 12-13 з акцентом праворуч (по МРТ ПВХ від 11.08.2023) хронічний вертеброгенний люмбалгічний синдром з мязово-тонічним компонентом, стадія нестійкої ремісії, помірні вертебро-статичні та вертебро-динамічні порушення. Синдром Ротта ліворуч (виписка №4173).
Згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця №4221 за 2023 рік ОСОБА_1 було нараховано та виплачено: додаткова винагорода (100,0) лікування по пораненню у розмірі 43333,33 грн. з 10.06.2023 по 22.06.2023.
Крім того, згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця №4221 за 2023 рік ОСОБА_2 було нараховано та виплачено: додаткова винагорода (30,0) у розмірі 13548,39 грн. за січень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2 142,86 грн. за лютий 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9 677,42 грн. за березень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 30 000 грн. за квітень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 28 064,52 грн. за травень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 6000 грн. за червень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 5806,45 грн. за липень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2000 грн. за вересень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9741,94 грн. за вересень-жовтень 2023 року.
Не погоджуючись із невиплатою позивачу у повному обсязі грошового забезпечення, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168.).
Щодо виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн. за період лікування, внаслідок порання, суд зазначає таке.
Відповідно до абз.5-6 п.1 Постанови №168 (у редакції станом на час отримання позивачем поранення 10.06.2023) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок №260).
До 01.02.2023 Порядок № 260 не містив в собі норм щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої Постановою №168
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01 лютого 2023 року, затверджено Зміни до Порядку № 260.
Вказаними змінами Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Пунктами 11-12 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення № 402), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
При цьому, згідно пункту 17 розділу І Порядку №260, який застосовується з 24 лютого 2022 року, було встановлено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України було встановлено рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 8 вказаного рішення було визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Як вбачається з довідки про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) позивача, травми були ним отримані 10.06.2023.
Позивач проходив лікування з 10.06.2023 по 19.06.2023 в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» з основним діагнозом: Травматична ерозія рогівки, травматичний кератит правого ока, що підтверджується випискою №9953.
Відповідно до довідки ВЛК від 18.07.2023 №7520 встановлено діагноз: наслідки перенесеної вибухової травми 10.06.2023 у вигляді цефалгічного, вестибуло-атактичного астено-невротичного синдромів з незначним порушенням функції; контузії правого очного яблука у вигляді зниження гостроти зору правого ока до 0,3 внаслідок вторинної макулодистрофії; акубаротравми у вигляді суб'єктивного шуму. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
За наслідками ВЛК позивача визнано обмежено придатним до військової служби.
Суд зазначає, що пунктом 6.17. Положення № 402 передбачено, що медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби військовослужбовців, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво, захворювання) під час захисту держави, у ММО, у країнах, де ведуться бойові дії, здійснюється ВЛК тільки після закінчення лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі.
Згідно з п. 6.35. Положення № 402 у воєнний час лікування військовослужбовців має бути закінчене у військовому лікувальному закладі (солдатів, матросів, сержантів і старшин - у батальйонах (командах) видужуючих).
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що лікування травми (поранення, каліцтва, контузії) військовослужбовця завершується у військовому лікувальному закладі. Лікування завжди завершується проходженням військовослужбовцем військово-лікарської експертизи для встановлення ступеня придатності до військової служби. Відпустка за станом здоров'я після стаціонарного лікування надається виключно після його закінчення. При незакінченому лікуванні, за відсутністю визначеного лікарсько- експертного наслідку (результату) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії) військово-лікарська експертиза не проводиться.
Таким чином, лікування позивача у зв'язку з травмою (пораненням, каліцтвом, контузією), отриманою під час захисту Батьківщини, було завершено КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня Запорізької обласної ради» 19.06.2023.
Сам факт направлення позивача для проходження ВЛК і визначення ступеню придатності до військової служби підтверджує, що лікування було завершено та що наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, є сформованим.
Враховуючи, що 19.06.2023 закінчив лікування, був виписаний, нарахування та виплата додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн. на місяць за кожне наступне лікування на протязі необмеженого періоду часу, на думку суду, суперечить встановленим вимогам вищенаведених нормативно-правових актів.
Крім того, наступні стаціонарні лікування позивача з 02.08.2023 до 08.08.2023, з 08.08.2023 до 15.08.2023 в КНП «Черкаська обласна лікарня», з 06.09.2023 до 14.09.2023 в КНП «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради» не пов'язані з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди до 100000,00 грн. за періоди з 02.08.2023 по 08.08.2023, з 08.08.2023 по 15.08.2023, з 06.09.2023 по 14.09.2023, з 15.09.2023 по 26.09.2023.
Щодо вимог зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000 грн на місяць, за лютий 2023 року, за березень 2023 року, за травень 2023 року, за червень 2023 року, за липень 2023 року, за серпень 2023 року, за вересень 2023 року з урахуванням раніше виплаченої частини такої винагороди, суд зазначає таке.
Пунктом 1 Постанови №160 (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року №400, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до Постанови КМУ №217 від 07.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виключивши в абзаці першому слова (крім військовослужбовців строкової служби)».
Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №217 від 07.03.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою КМУ №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка.
Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №350 від 22.03.2022 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до Постанови КМУ №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.
У відповідності до Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»:
«У пункті 1:
1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до п.
На період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Пунктом 17 Порядку №260 визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України було встановлено рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 №248/1298 (далі - Доручення від 25.03.2022 №248/12989), яке та визначає умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Згідно з п.5 Доручення від 25.03.2022 №248/12989 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (п. 6 Доручення від 25.03.2022 №248/12989).
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що військовослужбовці Збройних Сил України, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), мають право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн.
Отже, доводи позивача про необхідність нарахування додаткової винагородим до 30000,00 грн. за весь час служби, суд вважає необґрунтованим з огляду на вищевикладені норми.
Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 у справі №260/3564/22, суд вважає необґрунтованими, оскільки за фактичними обставинами вказаної справи, досліджувалось питання виплати додаткової винагороди працівника Служби судової охорони.
Водночас, предметом цієї справи є виплата додаткової винагороди військовослужбовцю ЗСУ, що врегульовано іншими нормативно-правовими актами, зокрема Порядком №260 та Дорученням від 25.03.2022 №248/12989.
Суд встановив, що згідно із карткою особового рахунку військовослужбовця №4221 за 2023 рік ОСОБА_2 було нараховано та виплачено: додаткова винагорода (30,0) у розмірі 13548,39 грн. за січень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2 142,86 грн. за лютий 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9 677,42 грн. за березень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 30 000 грн. за квітень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 28 064,52 грн. за травень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 6000 грн. за червень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 5806,45 грн. за липень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 2000 грн. за вересень 2023 року, додаткова винагорода (30,0) у розмірі 9741,94 грн. за вересень-жовтень 2023 року.
Доказів виконання позивачем бойових завдань в інші періоди суду не надано і позивачем не доведено.
Отже, протилежні доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги в частині виплати додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, за лютий 2023 року, березень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.01.2023 по 08.10.2023, суд зазначає, що відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IX на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, відсутні підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за січень-жовтень 2023 року.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати - розподілу.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ