Справа № 560/8094/24
іменем України
08 серпня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Матущака В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 24.02.2022 по 23.02.2023 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 по 23.02.2023 нарахування та виплатити грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
3. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за період з 24.02.2022 по 23.02.2023.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 , новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за період з 24.02.2022 по 23.02.2023.
5. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
7. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 та 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове-звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
8. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2022 та 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
9. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
10. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити мені, ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з цими позовними вимогами та доказів поважності його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали, 20.06.2024 позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій зазначив, що у зв'язку з отриманого травмою під час проходження служби, позивач тривалий час проходив стаціонарне лікування, йому було проведено оперативне втручання та довгий час він проходив реабілітацію. Окрім того позивач вказав, що з 12.04.2023 по теперішній час перебуває на обліку в амбулаторно-поліклінічному закладі КНП "Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я" з діагнозом: стійкий різко виражений тривожно-депресивний розлад з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнічним синдромом асоційований зі стресом, що перешкоджало позивачу здійснювати заходи, направлені на захист своїх прав, у тому числі, і у судових органах. Зазначає, що у зв'язку із продовженням лікування та безперервної реабілітації він не мав реальної фізичної можливості отримати після звільнення інформацію про нараховані йому виплати, отримати кваліфіковану правничу допомогу, дізнатись про порушення своїх прав та звернутись до суду за їх захистом одразу після звільнення, оскаржити бездіяльність відповідача та зробив це відразу як виявилася можливість.
Ухвалою від 26.06.2024 суд визнав неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, зазначені у заяві від 20.06.2024 та продовжив ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог вказаної ухвали, 05.08.2024 позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій, окрім підстав, які зазначені у попередній заяві від 20.06.2024, вказує, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Дослідивши подане клопотання, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01.07.2023 строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, статтею 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №280/6779/22.
Суд наголошує, що позивач звільнився зі служби в період, коли діяла нова редакція статті 233 КЗпП України.
Статтею 233 КЗпП визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).
Відповідно до статті 234 КЗпП, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений з військової служби 23.02.2023 відповідно до наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2023 №55.
Предметом позову у цій справі є вимога позивача щодо перерахунку грошового забезпечення позивача.
Суд встановив, що в наказі начальника Військової частини НОМЕР_1 від 23.02.2023 №55 про звільнення ОСОБА_1 зазначені усі суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні.
Враховуючи встановлене, суд вважає, що позивач мав право звернутись до суду з цим позовом щодо виплати грошового забезпечення за 2022-2023 роки упродовж трьох місяців з 01.07.2023 (з врахуванням встановленого карантину), тобто до 01.10.2023.
Однак позовна заява подана до суду 31.05.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду в цій частині.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду, позивач надав ряд документів, які підтверджують отримання ним травми під час проходження служби, тривалого лікування (з 02.12.2022 по 20.12.2022 та 28.12.2022 по 06.02.2023), проходження реабілітації, проте, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував поважність причин пропуску строку звернення до суду з 01.07.2023 по 31.05.2024, про що суд зазначив в ухвалі від 03.06.2024, як і не надав доказів на відсутність у позивача можливості скористатися в зазначений період наданим йому правом на представництво в суді.
Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява позивача від 22.07.2024 задоволенню не підлягає.
За змістом частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини пункту 1 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи що подане позивачем пояснення не усуває недоліків позовної заяви, залишеної без руху ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 169 КАС України, суд вважає за необхідне позовну заяву повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 КАС України, суд
Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддяВ.В. Матущак