Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 серпня 2024 року № 520/7874/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевського, б. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та невиплати належних сум грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу за період з 01.01.2020 по 29.02.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати»;
- зобов'язати Національний університет цивільного захисту України нарахувати та виплатити належні суми грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу за період з 01.01.2020 по 29.02.2024 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що на його думку відповідач протиправно відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідач не надав відзив на позов.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивач проходив службу в Національному університеті цивільного захисту України , з якої був звільнений Наказом відповідача від 30.04.2021 № 132.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 520/21314/23, проведений перерахунок грошового забезпечення позивача з 01.01.2020 по 30.04.2021.
Відповідачем рішення суду було виконано 29.02.2024, позивач отримав невиплачене грошове забезпечення в сумі 43 097,73 грн, що підтверджується скріншотом з карткового рахунку позивача за вказаною транзакцією .
На звернення позивача до Національного університетету цивільного захисту України щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, право на яке підтверджено у судовому порядку, відповідач надав довідку з якої вбачається, що підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів немає, оскільки судовим рішенням конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонами не встановлено.
Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає таке.
Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ (у подальшому Закон №2050).
Стаття 47 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV передбачає, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Згідно статті 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів (в тому числі пенсії) у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно статті 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов?язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).
Таким чином, у разі порушення щомісячного строку виплати пенсії згідно вказаних приписів орган Пенсійного фонду України зобов'язаний виплатити пенсіонеру компенсацію втрати частини доходів у тому місяці, у якому здійснена фактична виплата заборгованості пенсії за відповідний місяць.
Згідно пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Згідно пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно з пунктом 5 Порядку №159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже за змістом вказаних приписів у разі порушення строків виплати нарахованої пенсії орган Пенсійного фонду України в день виплати заборгованості з пенсії за минулий період зобов'язаний нарахувати та виплатити пенсіонеру компенсацію втрати частини доходу за весь період прострочення.
Водночас період прострочення розраховується починаючи з місяця нарахування пенсії по місяць фактичної виплати заборгованості з пенсії за минулий період, що підтверджується прикладами обчислення суми компенсації, наведеними у Додатку до Порядку №159.
Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 520/21314/23, відповідачем проведений перерахунок грошового забезпечення позивача з 01.01.2020 по 30.04.2021 та відповідачем нараховано різницу між грошовим забезпеченням у розмірі 43 097,73 гривень.
Суд зауважує, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
За п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою КМУ від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і які не мають разового характеру, разом із сумою індексації: у редакції, чинній до 14 квітня 2022 року про це зазначено у першому абзаці цього пункту, у чинній редакції - у шостому абзаці.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
За ст. 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі. у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки позивач 29.02.2024 отримав заборгованість по невиплаченому грошовому забезпеченню в сумі 43 097,73 грн, що підтверджується скріншщотом з карткового рахунку позивача за вказаною транзакцією, тому саме в день виплати заборгованості з перерахованого грошового забезпечення, набуває право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у нарахуванні позивачу компенсації втрати частити доходів є протиправною бездіяльністю та позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (вул. Чернишевського, б. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 належних сум грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу за період з 01.01.2020 по 29.02.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Зобов'язати Національний університет цивільного захисту України (вул. Чернишевського, б. 94, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 08571363) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) належні суми грошового забезпечення, компенсації втрати частини доходу за період з 01.01.2020 по 29.02.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.