Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
08 серпня 2024 року №520/13606/23
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.03.2023 року в рамках виконавчого провадження №58505593 в частині накладення арешту на кошти в сумі в сумі 10585, грн 44 грн коп, що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_1 позивача № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк", і були виплачені йому в якості пенсійної виплати та соціальних виплат;
- скасувати рішення Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оформлене листом від 26.05.2023 року за №15535, про відмову у знятті арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку боржника;
- зобов'язати Чугуївський відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з належних позивачу коштів в сумі 10585 грн 44 коп, що знаходяться на його банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк", і були виплачені йому в якості пенсійної виплати та соціальних виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції СМУЮ в рамках виконавчого провадження №58505593 прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках ОСОБА_1 , в тому числі й на рахунок для отримання соціальних та пенсійних виплат. На звернення представника позивача про зняття арешту з вказаного рахунку відповідач відмовив за відсутності підстав, посилаючись на те, що на час звернення виконавче провадження №58505593 завершено відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". На думку позивача постанова державного виконавця від 06.03.2023 в частині арешту рахунку для отримання соціальних та пенсійних виплат № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" суперечить приписам ст.70 Закону України "Про виконавче провадження" та підп.3 п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим просить суд скасувати її як протиправну.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 відкрито спрощене провадження без виклику сторін у судове засідання.
Представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що державний виконавець при прийнятті спірної постанови про арешту коштів боржника від 06.03.2023 в рамках виконавчого провадження №58505593 діяв в порядку, спосіб, межах та на підставі чинного законодавства. Також зазначив, що обов'язок визначити статус рахунку та можливість накладення арешту на кошти на ньому належить банківській установі. На час звернення позивача до суду, виконавче провадження №58505593 завершено, у зв'язку з чим у Відділу відсутні правові підстави для зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку боржника, відкритого в АТ КБ "ПриватБанк".
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ст.229 КАС України.
Згідно з ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на момент розгляду даної адміністративної справи. Оскільки на територія м.Харкова та Харківської області з 24.02.2022 постійно підлягає загрозі ракетного обстрілу з боку збройних сил РФ, внаслідок чого постійно лунає сигнал "повітряна тривога", що перешкоджають вчасному та безпечному розгляду адміністративних справ, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
На виконанні Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження №58505593 з примусового виконання постанови від 28.01.2019 №640/12995/18, видану Київським районним судом м.Харкова про стягнення зі ОСОБА_1 на користь держави штраф у сумі 797918,03 грн.
Так, у межах ВП №58505593 старшим державним виконавцем Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову від 04.03.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 878178,83 грн.
Кріт того, постановою від 06.03.2023, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після внесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 859948,36 грн.
Представник позивача в позовній заяві зазначає, що приймаючи постанову від 06.03.2023 про арешт грошових коштів боржника, відповідачем, з поміж іншого накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 , призначеного для отримання соціальних та пенсійних виплат IBAN № НОМЕР_2 (рах30529900000262068унок №26206882977192, картка НОМЕР_3 ), відкритому в АТ КБ "ПриватБанк". Вказане підтверджується довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 13.03.2023 №SGB6PE7MUD6V8III (а.с.38) та виписками по рахунку з картки № НОМЕР_3 (IBAN № НОМЕР_1 ) станом на 28.03.2023 та 08.05.2023 року (а.с.39-40).
У зв'язку з тим, що під арешт потрапили кошти пенсійного і соціального фондів, ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про зняття арешту з коштів, а саме з пенсії і соціальних виплат.
Листом від 26.05.2023 №15535 відповідач повідомив, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №58505593 з примусового виконання виконавчого документу постанови №640/12995/18, виданої 28.01.2019 Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у сумі 797918,03 грн. Також вказано, що 06.03.2023 державним виконавцем у відповідності до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №58505593. Із змісту постанови про арешт коштів боржника вбачається, що державний виконавець визначив банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладання арешту на рахунки накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику. АТ КБ "ПриватБанк", на який покладено обов'язок визначити статус рахунку та можливість накладання арешту на кошти на ньому, вищезазначену постанову державного виконавця про арешт коштів боржника виконало. Відносини між банком та клієнтом (власником банківського рахунку) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано повноваженнями глави 72 ЦК України. Застосування ч.1 п.10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (із змінами, внесеними згідно із Законом №3048-ІХ від 11.04.2023) відбувається у разі, якщо виконавче провадження відкрите або зупинене. Станом на 25.05.2023 року виконавче провадження №58505593 з примусового виконання виконавчого документу постанови №640/12995/18, виданої 28.01.2019 Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у сумі 797918,03 грн завершено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи вищевикладене, у Відділу відсутні правові підстави для зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку боржника, відкритого в АТ КБ "ПриватБанк".
Судом з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що 06.03.2023 старшим державним виконавцем в рамках ВП №58505593 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, так як відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Вважаючи, що спірною постановою від 06.03.2023 старшим державним виконавцем протиправно накладено арешт на рахунок IBAN № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк", який є спеціальним та призначеним для отримання пенсійних та соціальних виплат, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Стосовно клопотання представника позивача про поновлення строків звернення до суду суд зазначає таке.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
За правилами частини 1 та 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача на вимогу суду надав клопотання, в якому просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що дізнавшись про постанову про арешт коштів боржника від 06.03.2023 скористався правом досудового врегулювання спору та звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту зі спірного рахунку. Однак, відповідач листом від 26.05.2023 відмовив у знятті арешту. Таким чином, на думку представника позивача строк звернення до суду має відковуватися з моменту отримання відповіді від ВДВС.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
За змістом статей 1, 5 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом №1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року (далі - Інструкція).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то у відповідності до статті 36 Закону №1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону №1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону №1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону №1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом №1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частини восьмої статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону №1404-VIII та розділу Інструкції.
Відповідно до пункту 8 розділу Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону №1404-VIII).
Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 та від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.
Щодо накладення арешту на кошти пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 48 Закону №1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Порядок звернення стягнення на пенсію також визначається Законом №1404-VIII та розділом Х "Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника" Інструкції у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
При цьому у відповідності до пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою (пункт 4 розділу Х Інструкції), а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції). Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. Зазначений додаток №9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов'язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
Таким чином, законодавство покладає зобов'язання з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов'язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
Відповідно частини першої статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.2 ст.70 Закону № 1404-VIII з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Із наведених норм права слідує, що виконавець має повноваження звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа та 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження). Таке стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
Суд зауважує, що підпунктом 3 пункту 10-2 розділу ХІІ Перехідні та прикінцеві положення Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на достойні умови життя насамперед в умовах воєнного стану.
Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату, пенсію, стипендію боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати, пенсії, стипендії боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, пенсії, стипендії, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію таке обмеження не розповсюджується.
Зняття арешту з коштів, що складають пенсію, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із пенсії, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19.
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону №1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак, це не виключає зобов'язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв'язку з забороною встановленою законом.
Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу незгоди позивача із діями по відмові державного виконавця щодо не зняття арешту із коштів із призначенням платежу "пенсія".
Судом встановлено, що державним виконавцем 06.03.2023, винесено постанову про арешт коштів боржника на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 859948,36 грн.
Як вже зазначалось судом, ОСОБА_1 11.05.2023 звертався до державного виконавця із заявою про зняття арешту з рахунку IBAN № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ "ПриватБанк" на підставі ч.3 ст.52 та ст.56 Закону України "Про виконавче провадження", та додала довідку АТ КБ "Приват Банк" від 13.03.2023 №SGB6PE7MUD6V8III про те, що на картковий рахунок № НОМЕР_4 (картка НОМЕР_3 ) отримує пенсійні виплати та на цю картку може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Тобто позивач надав приватному виконавцю підтверджуючі документи про те, що арешт було накладено на кошти, які є його пенсією, яка розміщена на рахунку призначеному для зарахування пенсії, однак державний виконавець в порушення пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII арешту з грошових коштів не зняв.
При цьому державний виконавець суду не повідомив та не надав доказів, що на підставі матеріалів виконавчого провадження та повідомлень банку про здійснені банківські операції за зазначеним боржником рахунком було перевірено та встановлено, що зазначені суми не є пенсією. Залишення арешту на кошти, які складають пенсію боржника, та звернення на них стягнення унеможливлює отримання позивачем будь-яких коштів пенсії, як джерела існування та порушує його права.
За таких обставин, суд з метою повного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 26.05.2023 року за №15535 про зняття арешту з грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк" та зобов'язати Чугуївський ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів, розміщених на картковому рахунку банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк", в частині коштів із призначенням платежу "соціальна виплата та пенсійна виплата".
Позовні вимоги в частині скасування постанови Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.03.2023 року №58505593 в частині накладення арешту на кошти в сумі 10585,44 грн, що знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягають, так як вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти боржника, крім тих, стягнення на які заборонено законом, а не конкретно саме на рахунок № НОМЕР_1 . Таким чином, зміст зазначеної постанови не порушує права позивача.
Враховуючи вищевикладене, та суд відмовляє у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Леонова, буд.4 А, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 41430463) про скасування постанови, рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, оформлену листом від 26.05.2023 року за №15535 про зняття арешту з грошових коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк".
Зобов'язати Чугуївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з грошових коштів, розміщених на картковому рахунку банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві Комерційний Банк "ПриватБанк", в частині коштів із призначенням платежу "соціальна виплата та пенсійна виплата".
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул.Леонова, буд.4 А, м.Чугуїв, Харківська область, 63503, код ЄДРПОУ 41430463) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 08 серпня 2024 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО