07 серпня 2024 року Справа № 480/5907/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського апеляційного суду, в якій просить:
- визнати протиправним наказ Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024 року №17-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року);
- зобов'язати Сумський апеляційний суд здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Сумського апеляційного суду від 16 травня 2023 року №40-ОСК з 01 січня 2024 року.
Ухвалою від 09.07.2024 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою суду від 22.07.2024 поновлено позивачці строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Сумського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії з урахуванням обставин на які позивачка посилалась у відповідній заяві про поновлення строку звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №480/5907/24. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
31.07.2024 представником відповідача через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, в якому заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Зокрема, відповідач зазначає, що детально ознайомившись із попередньою заявою позивачки про поновлення пропущеного строку на звернення до суду та позовною заявою про визнання дій, зобов"язання вчинити певні дії, відповідач повністю заперечує їх вимоги.
По-перше, на переконання відповідача, позивачем було пропущено строк на звернення з позовною заявою до суду не з об"єктивних причин, а суб"єктивних.
Так, відповідач звертає увагу суду на те, що позивачка вказує причини, що перешкодили її вчасно звернутися до суду:
- воєнний стан;
- повітряні тривоги;
- віднесення м. Суми з 06.03.2024 до території можливих бойових дій.
Однак з точки зору відповідача, названі підстави не можуть бути поважними.
Відповідачем проаналізовано положення ст. 55 Конституції України, якими закріплено право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однак, форма та строки такого оскарження унормовані положеннями КАС України, зокрема ст. 5, де йде мова про право кожної особи на звернення до адміністративного суду за захистом.
Разом з тим, відповідач просить суд врахувати, що право на звернення до адміністративного суду не є абсолютним (необмеженим), воно зокрема кореспондується із певним обов"язком особи, а саме, строком впродовж якого особа може реалізувати своє право.
Відповідач зазначає, що зміст заяви позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду вказує, що вона не містить обставин об"єктивного характеру, які перешкоджали б позивачу у продовж розумного строку та без зайвих зволікань звернутись до суду.
Так, на переконання відповідача, посилання позивачки на запровадження воєнного стану ніяким чином не спростовують того, що як позивач, так і відповідач, у період з 01.01.2024 до 04.07.2024 працювали у штатному режимі, а більш того і сам Сумський окружний адміністративний суд здійснював правосуддя у вище вказаний період без будь-яких виключень, тобто воєнний стан, який було запроваджено з 24.02.2022 у зв"язку з повномасштабним вторгненням на територію України збройних сил рф і, який неодноразово продовжувався призвів до того, що всі державні установи, на даний час, працюють в штатному режимі, однак з певними виключеннями щодо повітряних тривог.
Якщо говорити про повітряні тривоги та погодинні відключення світла, то вони також не є надто тривалими, а є періодичними. Зайвим підтвердженням їх короткотерміновості є те, що позивач увесь час, до звернення з позовною заявою працював та працює в Сумському апеляційному суді.
Щодо віднесення м. Суми з 06.03.2024 до території можливих бойових дій, також ніяким чином не вплинуло на порядок та стабільність роботи як Сумського апеляційного суду, Сумського окружного адміністративного суду, так ряду інших державних установ, приватних підприємств.
Більш того, відповідач звертає увагу суду на те, що увесь час стабільно у м. Суми працює АТ «Укрпошта» та провайдери інтернет послуг чи мобільного зв"язку.
Тобто, на переконання відповідача, наведені позивачем підстави, що нібито перешкодили йому звернутися вчасно з позовною заявою є маніпулятивними та надуманими і їх не можна віднести до обставин об"єктивного характеру, які перешкоджали б позивачу упродовж розумного строку та без зайвих зволікань звернутись до суду.
Позивачем, 05.08.2024 через систему "Електронний суд" до суду подано відповідь на відзив, в якій просить відхилити наведені у відзиві відповідачем доводи, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Дослідивши обставини на які відповідач посилається заявляючи про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху виходячи з наступного:
Відповідно до ч.13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, оскаржує наказ Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024року № 17-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року).
Тобто позивачем, зокрема, заявлені позовні вимоги, які пов'язані з проходженням публічної служби, а тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з копії оскаржуваного наказу, який додано відповідачем до відзиву на позовну заяву, з даним наказом позивач фактично о з н а й о м и л а с я 30 с і ч н я 2024 року, ( а не 03 л и п н я 2024 року, як зазначала позивачка у позовній заяві).
Отже, в даному випадку з 30.01.2024 позивач вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду.
При цьому, з даними позовними вимогами позивач звернулась до суду через систему "Електронний суд" лише 04.07.2024, тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про перерахунок заробітної плати позивача (надбавки за вислугу років на державній службі), починаючи з 01.01.2024.
Відповідно до ч. 1 ст 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним наказу Сумського апеляційного суду від 30 січня 2024року № 17-ОСК в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та встановлення надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року) та скасувати наказ Сумського апеляційного суду в частині перерахунку та встановлення ОСОБА_1 надбавки за вислугу років на державній службі у 2024 році (з 01 січня 2024 року).
Також позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання Сумського апеляційного суду здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Сумського апеляційного суду від 16 травня 2023 року №40-ОСК з 01 січня 2024 року.
Таким чином, дослідивши обставини, на які відповідач посилається у відзиві стосовно порушення позивачкою строку звернення до суду, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Так, згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з п о в а ж н и х причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, саме по собі посилання ОСОБА_1 на введення воєнного стану на території України, внесення з 06.03.2024 року м. Суми до територій можливих бойових дій та постійні обстріли території м. Суми з березня 2024 року не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Також суд враховує, що ракетні удари, часті повітряні тривоги можуть негативно впливати на емоційний і психологічний стан позивача, втім такі обставини не можуть бути єдиною поважною причиною пропуску строку звернення до суду, при цьому, без надання підтверджуючих доказів погіршення психоемоційного стану позивача.
Отже, обставини, на які посилається позивач, не підтверджені належними доказами та не містять обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до адміністративного суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
Згідно вимог ч.15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кунець