08 серпня 2024 року Справа № 480/1740/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №183450028163;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в будівельно-монтажному управлінні "Опорядбуд" з 31.10.1986 по 31.03.1992 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25.09.2023 із зарахуванням до страхового стажу період роботи в будівельно-монтажному управлінні "Опорядбуд" тресту «Сумхімбуд» з 31.10.1986 по 31.03.1992.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона 25.09.2023 звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення її пенсії за віком. Проте, рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.10.2023 № 183450028163 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за поданими документами страховий стаж позивачки становив 12 років 01 місяць 01 день. На виконання вищезазначеного рішення позивачка надала всі необхідні документи до органу пенсійного фонду та повторно звернулася із заявою про призначення пенсії. Однак рішенням ГУПФУ в Дніпропетровській області від 22.12.2023 № 183450028163 знову відмовлено в призначенні пенсії за віком. В рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зарахованого періоди роботи 31.10.1986 - 31.03.1992, оскільки дату прийняття на роботу дописано та не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу. На думку позивачки, оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідальним за ведення трудових книжок працівників є роботодавець, а тому позивачка не повинна нести відповідальність та мати негативні наслідки за помилки роботодавця.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило до суду відзив на позов у якому зазначає, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 31.10.1986 по 31.03.1992, оскільки дату прийняття на роботу дописано та не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу. При цьому позивачка не надала уточнюючої довідки. Тому загальний страховий стаж позивачки, за наслідками розгляду поданих документів, склав 29 років 2 місяці 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії, про що складено рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.09.2023 звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.10.2023 № 183450028163 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки за поданими документами її страховий стаж становив 12 років 01 місяць 01 день.
На виконання вказаного рішення позивачка надала додаткові документи до органу пенсійного фонду та 21.12.2023 повторно звернулася із заявою про призначення пенсії.
Втім, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №183450028163 відмовлено у призначенні пенсії з тих підстав, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи з 31.10.1986 по 31.03.1992, оскільки дату прийняття на роботу дописано та яка не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу. При цьому позивачка не надала уточнюючої довідки. За наслідками розгляду поданих документів загальний страховий стаж позивачки складає 29 років 2 місяці 01 день, що є недостатнім для призначення пенсії.
Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058).
Згідно із ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Частиною другою ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону №1058.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 2 місяці 1 день. При цьому до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 31.10.1986 по 31.03.1992. оскільки дату прийняття на роботу дописано та яка не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу.
За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідач, не зараховуючи до страхового стажу період роботи позивача з 31.10.1986 по 31.03.1992 покликається на те, що дату прийняття на роботу дописано та дописана дата не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу.
Суд, дослідивши оригінал трудової книжки ОСОБА_1 , встановив, що запис №10 вчинений 31.10.1986, жодних інших "дописів" запис №10 не містить. Вказаний запис вчинений на підставі наказу № 250/к від 3.11.86.
Дійсно дата наказу не співпадає з датою вчинення запису №10, проте суд вважає, що вказана невідповідність не може слугувати підставою незарахування спірного періоду до трудового стажу позивача.
Так пунктами 2.27, 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року, передбачено, що запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 31.10.1986 по 31.03.1992 з підстав того, що "дату прийняття на роботу дописано та дописана дата не співпадає з датою наказу про прийняття на роботу".
Орган пенсійного фонду у своєму рішенні вказує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 2 місяці 1 день, не враховуючи періоду роботи позивача з 31.10.1986 по 31.03.1992.
Тобто, при зарахуванні спірного періоду роботи (понад 5 років) страховий стаж позивача становитиме понад 34 роки, що достатньо для призначення пенсії за віком.
За таких обставин орган пенсійного фонду зобов'язаний призначити пенсію ОСОБА_1 , що свідчить у даному випадку про відсутність дискреції у відповідача.
Щодо вимог позивача призначити пенсію з 25.09.2023 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
ОСОБА_1 досягла пенсійного віку 07.10.2023, а звернулася із заявою про призначення 21.12.2023, тому пенсію необхідно призначити з 08.10.2023.
Крім того, слід зауважити, що зобов'язувати зарахувати до страхового стажу спірний період роботи та зобов'язувати призначити пенсію необхідно той орган пенсійного фонду, який приймав оскаржуване рішення, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Враховуючи викладене позовні вимоги необхідно задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №183450028163; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи в будівельно-монтажному управлінні "Опорядбуд" з 31.10.1986 по 31.03.1992; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.10.2023.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн, сплачених за квитанцією від 05.03.2024.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №183450028163;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в будівельно-монтажному управлінні "Опорядбуд" з 31.10.1986 по 31.03.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.10.2023.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар