08 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8991/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.04.2004 по 31.12.2005 на ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 78» до страхового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи на ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 78» з 23.04.2004 по 31.12.2005.
07 лютого 2024 року рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незарахування періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.04.2004 по 31.12.2005 на ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 78» до страхового стажу. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), періоди роботи на ДП ДАК «Хліб України» «Хлібна база № 78» з 23.04.2004 по 31.12.2005.
27 червня 2024 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишено без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишено без змін.
08.07.2024 (вх.№ 17627/24) на адресу суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення, а саме заявник просить надати роз'яснення щодо періоду здійснення перерахунку.
Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що дана справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення рішення суду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз'яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, суд констатує, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує роз'яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення.
Керуючись ст. ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про роз'яснення судового рішення від 07 лютого 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА