05 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3566/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо коригування в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність у ОСОБА_1 недоїмки-заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37788,74 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області скасувати суму боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 37788,74 грн. та відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення відомостей про наявність у ОСОБА_1 недоїмки-заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37788,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №340/2402/23 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області №Ф-153731-52 від 14.05.2021 про сплату богу (недоїмки), якою їй безпідставно нараховано недоїмку з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн. Вказує, що вона звернулася до відповідача із заявою, в якій просила відкоригувати інтегровану картку платника шляхом виключення відомостей про наявність у неї заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн. Проте відповідач не виключив ці суми з інтегрованої картки платника податків, та повідомив, що рішенням суду від 04.09.2023 визнано протиправною та скасовано вимогу, інших вимог зобов'язального характеру щодо нарахованих/сплачених сум єдиного внеску на контролюючий орган рішенням суду не покладено. Зазначає, що за нею продовжує обліковуватися борг в сумі 37788,74 грн. Позивач вважає, що відображення в інтегрованій картці позивача відомостей щодо наявності боргу, свідчить про невідповідність таких даних фактичним обставинам, оскільки вимога була скасована. Отже стверджує, що інтегрована картка платника неправильно не відображає дійсний стан її розрахунків з бюджетом та потребує коригування.
Ухвалою суду від 04.06.2024 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25).
Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що податковий орган діяв з урахуванням вимог та в межах положень чинного законодавства. Звертав увагу, що рішенням суду від 04.09.2023 року вимог зобов'язального характеру на податковий орган щодо коригування інтегрованої картки платника в частині зменшення заборгованості не покладено. (а.с.29-30)
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2004 року була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. З 12.03.2004 року вона взята на облік як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності за її рішенням відбулася 05.04.2023 року. Тоді ж були включені відомості про неї як про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сформувало вимогу №Ф-153731-52 від 14.05.2021 року про сплату боргу (недоїмки), якою повідомило ОСОБА_1 , що станом на 31.01.2021 року за даними інформаційної системи податкових органів її заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 37788,74 грн. недоїмки.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року у справі №340/2402/23, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року залишено без змін, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області №Ф-153731-52 від 14.05.2021 року про сплату боргу (недоїмки), надіслану ОСОБА_1 . (а.с.6-13)
У квітні 2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника податків шляхом виключення відомостей про наявність недоїмки - заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 37788,74 грн. на виконання рішення суду у справі №340/2402/23. (а.с.14)
ГУ ДПС у Кіровоградській області листом від 19.04.2024 надано відповідь про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) скасована і відкликана на виконання рішення суду. При цьому зазначено, що інших вимог зобов'язального характеру щодо нарахованих/сплачених ОСОБА_1 сум єдиного внеску на контролюючий орган зазначеним рішенням не покладено. (а.с.15)
Позивач не погодившись з такими діями відповідача, звернулась з даним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2464-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3-1) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи;
6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону №2464-VI взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом з внесенням Пенсійним фондом відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
3ідно з пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).
Частиною 4 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Згідно з частинами 2, 3, 11 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 25 Закону №2464-VI передбачені такі заходи впливу та стягнення:
Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449).
Розділом VI Інструкції №449 унормований такий порядок стягнення заборгованості з платників:
До платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
- податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
- вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №5).
Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з пунктом розділу I Порядку №5 терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:
- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
- інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції;
- облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;
- облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників;
- первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);
- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи;
- розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
За змістом пункту 2 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 ІКП відкриваються автоматично кожному платнику зокрема в разі нарахування сум платежів, визначених територіальним органом ДПС (вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).
Пунктом 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 передбачено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:
- погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
- повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
За наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Розділом V Порядку №5 унормований порядок перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових та інших платежів, єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 підрозділу І розділу V Порядку №5 працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, під час організації, проведення та оформлення документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, в день вчинення відповідних дій: зокрема під час прийняття та вручення вимог та рішень щодо єдиного внеску.
За змістом підпунктів 1, 3 пункту 2 підрозділу І розділу V Порядку №5 відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, здійснюється на підставі рішень щодо єдиного внеску, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.
Внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 3 підрозділу І розділу V Порядку №5 до основних первинних показників, які підлягають внесенню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, на підставі документів, визначених у пункті 2 цього підрозділу, належать: територіальний орган ДПС, який прийняв (склав) документ за результатами перевірки; податковий номер; номер, дата прийняття (складання) та вручення документа, тип документа; донараховані суми єдиного внеску.
У підрозділі 4 розділу V Порядку №5 описаний порядок відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу V Порядку №5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд".
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Розділом VI Порядку №5 унормована процедура відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості).
За змістом підпункту 1 пункту 2 підрозділу 1 розділу VІ Порядку №5 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, є зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Пунктом 13 підрозділу 2 розділу VІ Порядку №5 передбачено, що відображення в ІКП погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску відбувається на підставі первинних документів, зазначених у пункті 2 підрозділу 1 цього розділу, шляхом зменшення значення суми такого боргу (заборгованості) відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року №1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 року за № 1553/26330, затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №1162).
Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної податкової служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Розділом IV Порядку №1162 унормована така процедура зняття з обліку платників єдиного внеску - юридичних осіб (відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців:
Процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв'язку з припиненням платника єдиного внеску контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):
- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу;
- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
За результатами перевірки щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску платник здійснює остаточні розрахунки.
До завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ (додаток 4).
Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб'єкта державної реєстрації контролюючим органом було надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску та якщо у платника єдиного внеску виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, то контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску, то після погашення такої заборгованості контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
У разі наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску відомості за формою № 11-ЄСВ разом із додатком надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника за його зверненням.
Після надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або повідомлення про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, контролюючий орган знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
Дата зняття з обліку відповідає даті закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску або даті отримання від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску контролюючим органом передаються до державного реєстратора.
У разі отримання від державного реєстратора відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган протягом 30 календарних днів з дати надходження таких відомостей надсилає державному реєстратору відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску за формою № 11-ЄСВ.
Після внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган здійснює зняття з обліку платника єдиного внеску.
Дата зняття з обліку відповідає даті закриття інтегрованої картки платника єдиного внеску або даті отримання відомостей державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на дату отримання таких відомостей закрито інтегровану картку такого платника.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску передаються до державного реєстратора.
Зняття з обліку платників єдиного внеску фізичних осіб - підприємців здійснюється з урахуванням таких особливостей:
- процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у контролюючому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру;
- платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Дані про зняття з обліку платника єдиного внеску (фізичної особи - підприємця) передаються до державного реєстратора.
У ході розгляду справи, судом встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області, вважаючи позивачку платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, відкрило інтегровану картку платника єдиного внеску (фізичної особи-підприємця) та у 2017 - 2020 роках нараховувало їй недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску, усього на суму - 37788,74 грн.
На підставі облікових даних з інформаційної системи податкових органів ГУ ДПС у Кіровоградській області сформувало вимогу №Ф-153731-52 від 14.05.2021 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 37788,74 грн. та надіслало її позивачці в порядку статті 25 Закону №2464-VI для узгодження.
Між тим, Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу №340/2402/23, встановив, що позивач у ці періоди не мала обов'язку зі сплати єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску, а обчислення та нарахування в інтегрованій картці платника недоїмки зі сплати єдиного внеску вчинено податковим органом протиправно.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року по справі №340/2402/23, яким скасовано ці вимоги, набрало законної сили 22.02.2024 року.
Тому за правилами пункту 6 розділу VI Інструкції №449 ці вимоги вважаються відкликаними 22.02.2024 року.
За нормами Порядку №5 таке рішення суду про скасування вимог про нарахування сум єдиного внеску, яке набрало законної сили, є первинним документом, на підставі якого в інформаційній системі органів ДПС відбувається коригування відповідних облікових показників щодо стану розрахунків платників з бюджетом, а в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Дотримуючись процедур, передбачених Порядком №5, контролюючий орган після набрання 22.02.2024 року рішенням суду у справі №340/2402/23 законної сили повинен був відобразити результати судового оскарження донарахованих сум єдиного внеску в інформаційній системі органів ДПС з перенесенням до ІКП.
Так, згідно з підпунктом 4 пункту 2 підрозділу 4 розділу V, пунктом 2 підрозділу 1, пунктом 13 підрозділу 2 розділу VI Порядку №5 статус вимоги в інформаційній системі повинен був змінитися на "Скасовується в судовому порядку", що зумовлювало повне погашення (зменшення) сум заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, нарахованих в ІКП за 2017 - 2019 роки.
Однак відповідач такі дії не вчинив, а недоїмка в сумі 37788,74 грн. продовжує відображатися в інтегрованій картці платника як заборгованість зі сплати єдиного внеску. (а.с.35зв.)
Наявність цієї заборгованості відповідно до пункту 3 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку №5 є перешкодою для закриття інтегрованої картки платника та закінчення щодо позивача процедури зняття її з обліку як платника єдиного внеску у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, як це передбачено пунктом 8 розділу IV Порядку №1162.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність, оскільки попри скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у судовому порядку, не відобразив в інформаційній системі та в ІКП результати судового оскарження цих вимог та погашення скасованих судом сум.
Тож позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача як податковий орган, що виконує функції з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску, відобразити в інтегрованій картці позивача погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 37788,74 грн., яка скасована судом.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. (а.с.22) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Кіровоградській області щодо невідображення в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 37788,74 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області відобразити в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 37788,74 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА