про передачу справи до іншого адміністративного суду
07 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4969/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій в статусі відповідачів визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області і Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, а згідно прохальної частини просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 № 110130016065 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, періоди роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 1.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 у ВП шахта "Пролетарська" ВО "Стахановвуголь", шахта "Пролетарська" ВО "Стаханов вугілля", ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськ вугілля"; Шахта ім. В.В. Вахрушева Луганська область, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.02.1993;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати страховий стаж за період з 01.08.2020 по 31.12.2021, відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.02.1993 року та довідки форми ОК-5 відповідно до даних про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, подану 11.06.2024, з урахуванням періодів роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 1.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 у ВП шахта "Пролетарська" ВО "Стахановвуголь", шахта "Пролетарська" ВО "Стаханов вугілля"; ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськ вугілля"; Шахта ім. В.В. Вахрушева Луганська область, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.02.1993 року, та зарахування страхового стажу за період з 01.08.2020 по 31.12.2021, відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.02.1993 року та інформації з довідки форми ОК-5 відповідно до даних про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ухвалою від 30.07.2024 позовну заяву залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність уточнення позовних вимоги, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України, та подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн за реквізитами, вказаними на офіційному веб-сайті суду.
02.08.2024 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву та оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Так, як вбачається з уточненої позовної заяви в статусі відповідача визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а згідно прохальної частини позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.06.2024 № 110130016065 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву від 11.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, періоди роботи з 23.02.1993 по 18.12.1993, з 03.07.1995 по 04.01.1996, з 1.05.1996 по 31.12.1998, з 12.06.2003 по 06.07.2003 у ВП шахта "Пролетарська" ВО "Стахановвуголь", шахта "Пролетарська" ВО "Стаханов вугілля", ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськ вугілля"; Шахта ім. В.В. Вахрушева Луганська область, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.02.1993 та зарахувати страховий стаж за період з 01.08.2020 по 31.12.2021, відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.02.1993 року та довідки форми ОК-5 відповідно до даних про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Розглянувши таку позовну заяву та усі додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, виходячи з такого.
Зокрема, частиною першою статті 25 КАС України чітко передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З поданих суду копій документів встановлено, що позивач з 12.08.2009 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивача у позовній заяві зазначив, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на підтвердження чого надав суду довідку від 22.04.2022 № 3525-5001298427 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Разом з тим, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача у розумінні статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України є місце реєстрації, а не адреса за якою він тимчасово перемістилась як внутрішньо переміщена особа.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Натомість, відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11.12.2003 року №1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
У статті 3 вказаного Закону надано визначення, зокрема, таких термінів:
місце перебування житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
З 22.11.2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (далі - Постанова № 509).
Відповідно до п. 1 Постанови № 509, довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок № 265), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно з пунктом 3 Порядку, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Пунктом 4 Порядку № 265 передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати / зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Згідно пункту 5 Порядку № 265 громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.
Згідно з п. 8 Порядку № 265, декларація формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
Пунктом 9 Порядку № 265 визначено, що у декларації зазначаються такі відомості про особу: 1) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності); 2) стать; 3) дата народження; 4) місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності); 5) відомості про громадянство; 6) адреса житла, в якому декларується місце проживання; 7) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано); 8) контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності); 9) реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, - серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії; 10) реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) - для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру; 11) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 12) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); 13) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр військовозобов'язаних) (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на військовому обліку; для військовозобов'язаних та резервістів - також серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності); 14) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини; 15) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності) та найменування посади уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених законодавством; 16) відомості про сплату адміністративного збору; 17) дата формування декларації.
Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку тих документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи, та не є документом, який підтверджує зареєстроване місце перебування особи.
Пунктом 46 Порядку №265 визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265;
за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Отже, чинним законодавством передбачено вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.
Відтак, надана суду довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою у Кіровоградській області, оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік.
Таким чином, в розумінні ст.ст.25, 26 КАС України Кіровоградський окружний адміністративний суд не є адміністративними судом, який уповноважений вирішити дану справу.
Суд відзначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до вимог ч.ч.6, 8 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги після залишення її без задоволення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про передачу даної справи на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 5, 20, 25, 26, 29, 248, 256 КАС України, суд,
1. Справу № 340/4969/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО