07 серпня 2024 року Справа №160/980/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Храмцова Є.В.
за участю:
позивача: не з'явився;
від позивача: Шрамко О.Ю., представник;
від відповідача: Кравцов В.В., представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі №160/980/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/980/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії.
07.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кучугурної Н.В.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що позовна заява у цій справі не відповідала вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 15.01.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків. Згідно з ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Як вбачається з матеріалів справи позовна заява надійшла 09.01.2024, тому, враховуючи ч.1 ст. 169 КАС України ухвала про залишення позовної заяви без руху мала бути винесена 14.01.2024, тобто суддею Кучугурною Н.В. при винесені ухвали 15.01.2024 було порушено ч.1 ст. 169 КАС України. 29 січня 2024 року суддею Кучугурною Н.В. у справі №160/980/24 винесена ухвала: прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження в адміністративній справі №160/980/24; здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Кучугурною Н.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; відмовити в залученні до участі у справі Державної податкової служби України як третьої особи. Свою відмову про залучення до участі у справі Державної податкової служби України як третьої особи суд обгрунтував відсутністю клопотання про таке залучення. 14.02.2024 позивач звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі Державної податкової служби України як третьої особи. Свою позицію позивач обгрунтовував тим, що відповідно до підпункту 83 пункту 4 «Положення про Державну податкову службу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов'язків в апараті ДПС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери її управління. 28 лютого 2024 року ігноруючи клопотання позивача суд погодившись з наявністю функції надзору у Державної податкової служби України над відповідачем ухвалою відмовив у задоволенні клопотання. 29 березня 2024 року суддя Кучугурна Н.В. ухвалою у справі №160/980/24 вирішила: перейти до розгляду адміністративної справи №160/980/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження. Необхідність переходу розгляду адміністративної справи №160/980/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження суддя Кучугурна Н.В. обгрунтувала тим, що дослідивши усі надані сторонами докази та заяви по суті справи, суд дійшов висновку, що цю справу недоцільно розглядати у порядку спрощеного позовного провадження та з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті слід перейти до загального позовного провадження. Дане обгрунтування є загальним та не вказує які саме заяви по суті та докази були досліджені та саме які обставини привели до необхідності переходу до розгляду справи в загальному проваджені. 22.04.2024 судове засідання не відбулось без пояснення причин скасування засідання. В матеріалах справи відсутнє обгрунтування відповідно ст. 181 КАС України причин не проведення засідання. Відповідно до повістки засідання було призначено на 15.05.2024. 15.05.2024 судове засідання не відбулось. Відповідно до протоколу судового засідання суд відклав розгляд справи у підготовчому с/з у зв'язку з відсутністю позивача та представника позивача на 03.06.2024 на 13:00. Суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів. Відносно відсутності позивача та представника позивача, в матеріалах справи мається заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Аналіз ст. 180, 181, 195, глави 6 КАС України свідчить про те, що подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції має подаватися тільки для участі в підготовчому засіданні та в слухані справи по суті. Відкладення судового засідання або оголошення перерви не є підставою для повторної подачі заяви. Фактично 15.05.2024 позивач та представник позивача не були приєднані до відеоконференції та допущені до участі в справі. Відносно відкладення підготовчого судового засідання, згідно з матеріалами справи позивач та представник позивача були повідомлені про час та місце підготовчого засідання, клопотання про неможливість участі в засіданні з поважних причин не подавали. Таким чином суддя Кучугурна Н.В. відклала судове засідання в порушення ст. 181 КАС України. Відповідно до протоколу судового засідання подовження строку підготовчого провадження відбулося за ініціативою суду, але в матеріалах справи відсутнє посилання на виняткові обставини. Таким чином, суддя Кучугурна Н.В. продовжила розгляд справи в порушення ст. 173 КАС України. 03.06.2024 судове засідання не відбулось без пояснення причин скасування засідання. В матеріалах справи відсутнє обґрунтування відповідно ст. 181 КАС України причин не проведення засідання. 17.06.2024 судове засідання відбулось. Відповідно до протоколу судового засідання: в судове засідання з'явився представник відповідача. Позивач та представник позивача відсутні, про дату, час і місце с/з повідомлені належним чином, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 07.08.2024 на 15:00 год. Відносно відсутності позивача та його представника. В матеріалах справи мається заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Аналіз ст. 180, 181, 195, глави 6 КАС України свідчить про те, що подача заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції має подавитися тільки для участі в підготовчому засіданні та в слухані справи по суті. Відкладення судового засідання або оголошення перерви не є підставою для повторної подачі заяви. Фактично 03.07.2024 позивач та представник позивача не були приєднані до відеоконференції та допущені до участі в справі. Відносно оголошеної ухвали. В матеріалах справи відсутня ухвала датована 03.07.2024. Позивачу та його представнику невідомо суть ухвали та які дії необхідно виконати. 08 липня 2024 року суддя Кучугурна Н.В. винесла ухвалу про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління ДПС У Дніпропетровській області. Ухвала винесена без участі у судовому засіданні позивача або його представника. Поряд з цим, як зазначає представник позивача, судове засідання на 08 липня 2024 року не призначалося, про час його проведення сторонам не повідомлялась, таким чином суддею внесені до ухвали завідомо не правдиві відомості. З метою роз'яснення ухвали від 08 липня 2024 року позивач відповідно до ст.254 КАС України 16.07.2024 звернувся за роз'ясненням судового рішення. Згідно з ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. Станом на 07.07.2024 ухвала про роз'яснення судового рішення не винесена. З викладеного вбачається систематичне порушення суддею норм КАС України, недопуск позивача та відповідача до участі в слухані справи, обмеження прав учасника процесу, винесення завідомо незаконних рішень.
Розглянувши подану представником позивача заяву про відвід судді, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин 1-4 статті 40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді надійшла через систему «Електронний суд» 07.08.2024, тобто в день судового засідання у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід судді подана представником позивача пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, тому така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
По суті поданої заяви суд зазначає, що за змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо наявності правових підстав для відводу судді Кучугурній Н.В., суд зазначає, що позовна заява у цій справі надійшла до суду 09.01.2024, ухвала про залишення позовної заяви без руху була постановлена 15.01.2024.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частин 1, 6 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З огляду на вказані норми, а також те, що п'ятий день для постановлення ухвали припадав на 14.01.2024, ухвала про залишення позовної заяви без руху була постановлена в перший робочий день 15.01.2024. Отже, судом дотримано строки постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Щодо обставин відкладення розгляду справи, суд зазначає, що 22.04.2024 судове засідання не відбулось, справа була знята з розгляду через оголошену повітряну тривогу на території Дніпропетровської області саме в час проведення судового засідання, про що в матеріалах справи є відповідна довідка.
15.05.2024 суд відклав розгляд справи на 03.06.2024 у зв'язку з неявкою позивача та його представника. Суд вважав необхідною явку позивача або його представника у судове засідання для з'ясування предмету спору.
03.06.2024 судове засідання не відбулось, справа була знята з розгляду через оголошену повітряну тривогу на території Дніпропетровської області саме в час проведення судового засідання, про що в матеріалах справи є відповідна довідка.
Наступне судове засідання було призначено на 17.06.2024, про що учасники справи були повідомлені повістками про виклик.
17.06.2024 судове засідання відбулось за участю представника позивача.
У цьому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 03.07.2024.
03.07.2024 розгляд справи відбувся за участю представника відповідача.
У цьому судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позовної заяви без руху. 08.07.2024 був складений повний текст цієї ухвали. Під час виготовлення повного тексту цієї ухвали судом була допущена описка в даті постановлення цієї ухвали, а саме вказана дата 08.07.2024, замість правильної дати 03.07.2024. У зв'язку з цим, ухвалою від 08.07.2024 суд виправив описку, допущену в повному тексті ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, зазначивши правильну дату постановлення цієї ухвали 03.07.2024. Вказані ухвали були направлені до електронних кабінетів позивача та його представника, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа, тому є хибними доводи представника позивача як про те, що позивачу невідома суть ухвали від 03.07.2024, так і про те, що ухвала про залишення без руху позовної заяви після відкриття провадження у справі була постановлена датою, на яку судове засідання не призначалось.
Крім цього, суд зазначає, що заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, які були подані представником позивача, були судом задоволені. Однак, у зв'язку з тим, що в цих заявах було порушено питання щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції із зазначенням кожної окремої дати судового засідання, суд постановляв ухвали про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції на кожну окрему дату, в які відбувались судові засідання. До того ж, у судовому засіданні, яке відбулось за участю представника позивача, суд роз'яснив представникові позивача право про подачу заяви про участь у режимі відеоконференції у всіх судових засіданнях у цій справі.
Щодо поданої 15.07.2024 представником позивача заяви про роз'яснення судового рішення, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Оскільки справа розглядається за правилами загального позовного провадження, питання щодо роз'яснення судового рішення має бути розглянуто у судовому засіданні.
Всі вказані вище обставини вказують на те, що заявлений відвід обумовлений не погодженням з процесуальними рішеннями судді, вчиненими під час розгляду справи.
Незгода представника позивача з ухвалами суду про відмову в залученні третьої особи та про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження також свідчить про незгоду з процесуальними рішеннями судді.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, представник позивача не навів жодних обґрунтованих доводів щодо упередженості судді Кучугурної Н.В. щодо розгляду цієї адміністративної справи та наявності інших підстав для відводу судді, визначених КАС України.
Виникнення в учасника справи лише певних сумнівів щодо необ'єктивності та упередженості судді, без зазначення конкретних обставин та їх підтвердження належними доказами, не може бути підставою для відводу судді.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Кучугурної Н.В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, не встановлено.
За таких обставин, підстави для задоволення заяви представника позивача про відвід судді Кучугурної Н.В. відсутні.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати необгрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 відвід судді Кучугурній Н.В. у справі №160/980/24.
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурної Н.В. у справі №160/980/24.
Ухвала суду набирає законної сили 07.08.2024 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна