08 серпня 2024 року Справа 160/21093/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не застосуванні абзацу 3 пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, а саме у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період з 01.12.2023 р. по 08.02.2024 р. включно;
- ???зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн. на місяць пропорційно часу участі у здійсненні бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період з 01.12.2023 р. по 08.02.2024 р. включно в розмірі 68275,00 грн., з яких: за грудень 2023 року - 30000 гривень; за січень 2024 року - 30000 гривень; за лютий 2024 року -8275 гривень (30000 грн./ 29 день х 8 днів).
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність зазначеним вимогам закону, судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як встановлено судом, в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона проходить службу в Збройних Силах України, а саме на посаді офіцера відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ).
Вказує, що додаткової винагороди, відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 01.12.2023 р. по 08.02.2024 р. включно, станом на день подання позову не отримувала.
Суд звертає увагу, що пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24.02.2022.
З наведеного вбачається, що позивач просить дослідити правовідносини, які склалися між нею та Військовою частиною НОМЕР_1 за період з 01.12.2023 року по 08.02.2024 року.
Відтак, враховуючи зазначене, суд вказує на таке.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
11 березня 2020 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 ", якою, відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. на усій території України установлено карантин дія якого продовжувалася до 30 червня 2023 року, згідно Постанов Кабінету Міністрів України.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
З огляду на викладене, суд вказує, що право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком, а ураховуючи, те що діяв карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, то строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19 липня 2022 року, не підлягав застосуванню, так як такий продовжено на строк дії карантину, який діяв до 30 червня 2023 року.
При цьому, суд вказує, що строки звернення до суду, передбачені нормами частини другої статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 року до періоду, не можуть бути застосовані до періоду, коли такої норми взагалі не існувало та діяла інша редакція частини другої статті 233 КЗпП України, згідно якої строки звернення до суду не були обмежені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 року у справі №380/14605/22.
Відтак, суд робить наступний висновок, а саме: за період з 24.02.2022 року по 01.07.2023 року законодавство не обмежувало будь-яким строком право позивача, як працівника, на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
В той же час, суд зауважує, що починаючи із 01 липня 2023 року застосовуються строки звернення до суду, визначені частиною другою статті 233 КЗпП України, а саме застосовується тримісячний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права, зокрема щодо неналежного розміру виплати додаткової грошової винагороди.
Судом встановлено, що позивач звернулась із даним позовом до суду 05.08.2024 року.
Вимоги, які заявлені до судового розгляду стосуються періоду з 01.12.2023 року по 08.02.2024 року.
Враховуючи вищевикладене та встановлений частиною другою статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду (щодо невиплати додаткової грошової винагороди), суд робить висновок, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Суд звертає увагу, що позивачем не додано до позовної заяви в якості додатків заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, суд повідомляє, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху у визначеній частині оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський