30 липня 2024 рокуСправа №160/9487/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача Татарінцева А.І. Власенкова А.С. Блохіна О.С.
розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпро клопотання представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - Блохіна О.С. про залишення без розгляду у адміністративній справі №160/9487/24 позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
11.04.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №231 о/с від 29.02.2024 «По особовому складу» в частині звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національної поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №331к від 20.02.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських УМП ГУНП» в частині застосування до оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, частини і статті 38 та частини 1статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 No 1179, пунктів 1, 6 розділу ІІ «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) УМП ГУНП, що виразилось у недотриманні під час виконання своїх службових повноважень вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, несумлінному, некомпетентному, нерезультативному і невідповідальному виконанні службових повноважень та професійних обов'язків, не складанні за період часу з 01.11.2023 по 29.01.2024 ініціативних рапортів щодо документування злочинної діяльності, розкриття злочинів, а також здійснення оперативних контактів (їх заведення), незаведені жодної справи оперативного обліку та наглядового провадження лінії роботи (довідка від 29.01.2024 №4/6-222), тобто вчинені в умовах воєнного стану дій несумісних з вимогами, що пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського та, як наслідок, підривають довіру, до нього, як до носія влади та до поліції в цілому.
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0150996) на службі в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП з 29.02.2024;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 29.02.2024 по день ухвалення судового рішення.
16.04.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску.
29.04.2024 представником, в інтересах позивача на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 надано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою, у якому представник зазначає, що тільки 02.04.2024 позивачу стало відомо про наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №331к від 20.02.2024 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №231о/с від 29.02.2024 під час ознайомлення та проставлення особистого підпису, у зв'язку з чим вважає, що до дня ознайомлення із вищевказаними наказами позивачем не порушений строк звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2024 року відкрито провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.05.2024 о 10:30 та вказано, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду буде вирішено в підготовчому засіданні.
21.05.2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву.
30.04.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивачем при пред'явленні позову до суду пропущено строк на звернення до суду. ОСОБА_1 оскаржує наказ ГУНП від 20.02.2024 № 331к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Також, позивач оскаржує наказ ГУНП від 29.02.2024 № 231 о/с, яким було реалізовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення ОСОБА_1 із служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Так, згідно з ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації. Так, копію наказу ГУНП 20.02.2024 № 331к було направлено ОСОБА_1 поштовим зв'язком, через засоби зв'язку Укрпошта 23.02.2024 (трекінг 4900811022174). 01.03.2024 ОСОБА_1 поштовим зв'язком, через засоби зв'язку Укрпошта (трекінг 4906905034034) було додатково направлено копію наказу ГУНП 20.02.2024 № 331к, а також копію наказу ГУНП від 29.02.2024 № 231 о/с. 02.03.2024 ОСОБА_1 поштовим зв'язком, через засоби зв'язку Укрпошта (трекінг 4903503089747) було повторно направлено копію наказу ГУНП 20.02.2024 № 331к, а також копію наказу ГУНП від 29.02.2024 № 231 о/с. Проте до суду з позовом ОСОБА_1 звернувся лише 11.04.2024 тобто з пропуском п'ятнадцятиденного строку оскарження реалізованого щодо до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НПУ. На підставі вищенаведеного, просить суд клопотання задовольнити.
04.07.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано до суду заперечення на клопотання відповідача, в якому зазначив, що клопотання про залишення позовної зави без розгляду подано неуповноваженою особою, а отже не підлягає розгляду.
29.07.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів, а саме копії ухвали Шевченківського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, строком до 23 березня 2024 року.
У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позову без розгляду підтримав, наполягав на його задоволенні, заперечував проти задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Позивач та представник позивача проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечували, просили задовольнити клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, заслухавши пояснення представників сторін, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч.1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, згідно з ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, встановлено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відтак, ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, як спеціальною нормою, встановлено п'ятнадцятиденний строк оскарження поліцейськими застосованих до них дисциплінарних стягнень, який відраховується з дня ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто у контексті цьому судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2023р.у справі №120/7567/22.
Згідно із статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Законодавцем внесено зміни до Дисциплінарного статуту НП України в період дії воєнного стану, зокрема, абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.3, 4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , з 11.08.2014 до 06.11.2015 проходив службу в ОВС, з 07.11.2015 до 27.09.2016, з 01.09.2017 до 29.02.2024 проходив службу в Національній поліції України, перед звільненням проходив службу на посаді оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції ГУНП.
Так, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №331к від 20.02.2024 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №231о/с від 29.02.2024 ОСОБА_1 звільнено з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, копії оскаржуваних наказів позивач отримав від співробітників управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області 02.04.2024. Проте, одночасно з цим, відповідач вказує, що ним вчинялися дії для повідомлення ОСОБА_1 щодо винесених наказів. Копії наказів №331к від 20.02.2024 та №231о/с від 29.02.2024 було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 23.02.2024, 01.03.2024, 02.03.2024, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень.
Проте, враховуючи, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року, відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 23 березня 2024 року, із забороною без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово залишати місце свого проживання, суд вважає, що у позивача дійсно існували перешкоди для отримання поштової кореспонденції.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування наказу. Суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду та необхідність його поновлення.
Керуючись ст. 120-122, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - Блохіна О.С. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 05 серпня 2024 року.
Суддя Н.Є. Сліпець