про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
05 серпня 2024 р. Справа № 120/10113/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнаня протиправною та скасування відмови, зобов"язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнаня протиправною та скасування відмови, зобов"язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
1. Визнати протиправною та скасувати відмову Ямпільської міської ради Вінницької області, яка викладена в листі № 02-11/436 від 30.04.2024, якою відмовлено ОСОБА_1 в укладенні додаткової угоди до договору № 525683800-1 оренди водних об'єктів від 24.04.2018.
2. Зобов'язати Ямпільську міську раду Вінницької області укласти з позивачем як особою, яка прийняла спадщину, додаткову угоду до договору № 525683800-1 оренди водних об'єктів від 24.04.2018.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 4 цього Кодексу публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з даним позовом позивач зазначила, що вона як особа, що прийняла спадщину від свого покійного чоловіка, звернулась до Ямпільської міської ради Вінницької області із заявою про укладення додаткової угоди стосовно переукладення договору оренди водних об'єктів № 525683800-1 від 24.04.2018.
Однак, листом № 02-11/436 від 30.04.2024 позивачці відмовлено в укладенні додаткової угоди стосовно переукладення договору оренди водних об'єктів № 525683800-1 від 24.04.2018.
Позивач, посилаючись на ст. 1218 Цивільного Кодексу України зазначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Позивачка вважає, що оскільки умовами договору оренди водних об'єктів №525683800-1 від 24.04.2018 не заборонено перехід права оренди до спадкоємців, відтак вона має право на укладення додаткової угоди стосовно переукладення договору оренди водних об'єктів № 525683800-1 від 24.04.2018 як особа, яка прийняла спадщину за заповітом.
Слід зауважити, що у постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб'єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
У даній справі предметом спору є оскарження дій Ямпільської міської ради, які полягають у відмові в укладенні додаткової угоди стосовно переукладення договору оренди водних об'єктів № 525683800-1 від 24.04.2018 з позивачкою, яка прийняла спадщину свого покійного чоловіка за заповітом, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача, не зважаючи на те, що виник у площині публічного інтересу.
У постанові від 10 лютого 2021 року у справі №826/24892/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:
«Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Отже, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи втрачає речове право на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору».
Підсумовуючи суд зазначає, що, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Враховуючи наведене вище, слід констатувати, що не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права фізичною особою, у якому дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав зазначеної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі №686/8141/22, від 14 лютого 2023 року у справі №904/868/22, від 20 квітня 2023 року у справі №826/2429/18 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №240/17632/23.
Спірні правовідносини між учасниками цієї справи виникли внаслідок дій відповідача щодо відмови в укладенні додаткової угоди стосовно переукладення договору оренди водних об'єктів № 525683800-1 від 24.04.2018, які порушують, на думку позивача, її право та законні інтереси на користування майном, яке дісталось внаслідок спадкування за заповітом, а тому у позивачки виникла необхідність захисту своїх цивільних прав, у зв'язку з чим вона звернулась до суду із позовом у цій справі.
Зважаючи на те, що спір фактично пов'язаний з реалізацією цивільних прав позивача, компетентним судом для вирішення спору в цій справі є суд цивільної юрисдикції.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а отже у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 170 КАС України вважаю за необхідне роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи виходячи з її підсудності, визначеної згідно з положеннями ЦПК України, відноситься до юрисдикції Ямпільського районного суду Вінницької області та здійснюється за правилами цивільного судочинства.
Згідно із частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнаня протиправною та скасування відмови, зобов"язання вчинити дії.
2. Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна