Житомирський апеляційний суд
Справа №279/3104/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/452/24
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
30 липня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі провадження №279/3104/24 за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.07.2024, -
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області та продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13 серпня 2024 року (включно).
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому, зазначає, що тяжкість злочину не може бути підставою для визначення найсуворішого запобіжного заходу. Звертає увагу на недоведеність прокурором ризиків його позапроцесуальної поведінки, як і не можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Наголошує, що не вчиняв інкриміноване правопорушення, як і не визнає свою вину у вчиненому. Зазначає, що зобов'язується дотримуватись відповідних процесуальних обов'язків в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею в повній мірі дотримано вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України, підтверджується зібраними доказами: протоколом прийняття про вчинення кримінального правопорушення від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 з використання відеозйомки; протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом огляду місця події від 14.05.2024; протоколами огляду речей; протоколами допиту свідків; речовими доказами.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Колегія суддів також вважає, що є доведеним ризик того, що ОСОБА_8 , враховуючи тяжкість можливого покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Доведеним також є ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_8 на свідків, у кримінальному провадженні з метою схилити їх до відмови від наданих показань на свою користь, а також незаконного впливу на потерпілу, оскільки вони проживають у одному мікрорайоні м. Коростень, спілкуються між собою, тож перебуваючи на волі, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний зможе впливати на вказаних осіб.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_8 у разі визнання його винним, фактичні дані цього кримінального провадження, наведені вище особисті дані підозрюваного та вагомість встановлених ризиків на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, а тому дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Так, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
З урахуванням конкретних фактичних обставин кримінального провадження, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілої сторони.
Апеляційний суд також враховує, що досудове розслідування до цього часу не завершено, виконується значний обсяг слідчих та процесуальних дій.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою. Усне запевнення ОСОБА_8 про те, що він вчасно прибуватиме за викликами суду та слідчих органів та ніяким шляхом не буде перешкоджати досудовому розслідуванню, не буде впливати на потерпілу та свідків, з урахуванням фактичних обставин, характеру, тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та встановлених ст.177 КПК України ризиків, які не зменшилися, недостатньо для доведення як відсутності ризиків, так і того, що ОСОБА_8 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов'язки за умови застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тим більше, самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
Відповідно до правової позиції викладеної у рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотання про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, судом на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Всі викладені ОСОБА_8 апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при продовженні підозрюваному строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу не встановлено.
Тому колегія суддів, вважає, що слідчим суддею на підставі всебічно з'ясованих обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.07.2024, якою продовжено підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 13 серпня 2024 року (включно), - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: