Справа № 161/14164/24 Провадження №11-сс/802/331/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
07 серпня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 серпня 2024 року,
ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від 22.07.2024 та зобов'язання вчинити дії.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що ним 22.07.2024 керівнику Волинської обласної прокуратури ним подано заяву про вчинення злочину громадянином ОСОБА_7 , в якій він повідомив, що останній 25.05.2007 керуючи автомобілем марка «Фольксваген T-4», грубо порушуючи ПДР на відрізку дороги Ковель-Луцьк поблизу с.Погіньки, де зіткнувся на зустрічній смузі з гужовою повозкою, внаслідок чого сталась ДТП в якій пасажири автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та його син ОСОБА_10 отримали тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою смерть сина.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.09.2014 задоволено скаргу на постанову начальника відділу розслідування ДТП при УMBC у Волинській області від 10.10.2007 про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 KK України та матеріали направлено прокурору Волинської області для прийняття відповідного рішення згідно вимог КПK України.
Не прийнявши відповідного рішення згідно вимог KПK України щодо внесення до ЄРДР за ч.3 ст.286 KK України кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_7 не виконавши вимоги постанови Луцького міськрайонного суду від 18.09.2014 старший прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу на постанову суду від 18.09.2014, яку ухвалою Апеляційного суду Волинської області 10.10.2014, залишено без змін.
Однак, постанова Луцького міськрайонного суду від 18.09.2014 Волинською обласною прокуратурою безпідставно не виконується. До цього часу за вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.286 KK України на підставі ст.214 KПK України відомості до ЄРДР щодо ОСОБА_7 не внесено і досудове слідство не розпочато.
Зазначає, що від Волинської обласної прокуратури повідомлення про реєстрацію його заяви від 22.07.2024 та копію витягу з ЄРДР він не отримав, досудове слідство не розпочате та не проводиться.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_6 просить зобов'язати посадових осіб Волинської обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, яке на його думку вчинене ОСОБА_7 та видати йому витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.08.2024 в задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та постановити нове, яким задовольнити його скаргу. Зазначає про те, що відмовляючи у задоволенні його скарги слідчий суддя прийшов до помилкового висновку, що нібито досудове слідство у провадженні №12014030000000412 від 31.10.2014, яке було відкрито не на виконання постанови Луцького міськрайонного суду від 18.09.2014, а на основі постанови, яка була паралельно винесена на підставі не скасованої постанови начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_12 від 10.07.2007. Після закриття кримінального провадження залишилось багато запитань до слідчого, які обов'язково дослідити і це можливо здійснити лише при реєстрації поданої заяви в адресу Волинської прокуратури від 22.07.2024. Тому апелянт вважає, що слідчий суддя не в повному об'ємі дослідив всі обставини щодо не внесення відомостей до ЄРДР, що свідчить по неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. У зв'язку з цим, його права необхідно захистити шляхом зобов'язання прокурора внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі скасування постановою Луцького міськрайонного суду від 10.09.2014 постанови від 10.10.2007 про закриття кримінальної справи щодо водія ОСОБА_7 . Апелянт переконаний, що слідчий суддя вищенаведеного не врахував та відповідно прийняв незаконне судове рішення, яке й підлягає безумовному скасуванню.
ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_13 , який повідомлявся про апеляційний розгляд, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. При цьому, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить апеляційний розгляд проводити у його відсутності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка проявилась у невнесенні відомостей до ЄРДР після отриманої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ст.307 КПК України).
Апеляційним переглядом встановлено, що у своїй скарзі до слідчого судді ОСОБА_6 фактично вказував на бездіяльність службових осіб Волинської обласної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та просив зобов'язати керівника Волинської обласної прокуратури чи іншу уповноважену особу вжити заходів щодо внесення відповідних відомостей до ЄРДР по його заяві про кримінальне правопорушення від 22.07.2024, а також надати йому копію витягу з ЄРДР.
Відмовляючи у задоволенні такої скарги слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 порушує перед органом досудового розслідування питання, яке вже розглядалось і по якому прийнято за належною процедурою остаточне рішення. Тобто, ОСОБА_6 знову ж просить внести відомості до ЄРДР, які вже вносились до Реєстру, були розслідувані, провадження за ними закрите і правильність закриття підтверджена в судами першої та апеляційної інстанції. Також слідчий суддя вважав, що відомості, які вже були предметом досудового розслідування і судового розгляду, не можуть бути внесені до ЄРДР знову ж.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів апеляційного суду погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До ЄРДР вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Відповідно до п.1 глави 2 розділу I Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року, до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність , що узгоджується з вимогами ч.5 ст.214 КПК України.
З аналізу вищенаведених норм законодавства, ст.214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Згідно із ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
Із вивчених судом матеріалів провадження встановлено, що вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2009, який набрав законної сили, ОСОБА_14 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.291 КК України. Тобто, ОСОБА_14 визнаний винуватим за фактом події ДТП, яка мала місце 25.05.2007.
Разом з тим встановлено і те, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.09.2014, яка ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10.10.2014 залишена без змін, було скасовано постанову начальника відділу розслідування ДТП при УМВС України у Волинській області ОСОБА_12 від 10.10.2007 про закриття кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. В цьому випадку мова йде про факт ДТП, яка мала місце 25.05.2007, тобто тієї ж про яку вказується у вищевказаному вироку.
Після цього, на виконання вищевказаної ухвали суду від 18.09.2014 за результатами скасування постанови начальника відділу розслідування ДТП при УМВС України у Волинській області ОСОБА_12 від 10.10.2007 про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, 31.10.2014 внесено відомості до ЄРДР за №12014030000000412.
20 грудня 2022 року старшим слідчим СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_15 винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під №12014030000000412 від 31.10.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, - у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2023, яка ухвалою Волинського апеляційного суду від 06.03.2023 залишена без змін, відмолено в задоволенні скарги ОСОБА_6 про скасування постанови старшого слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_15 від 20.12.2022 про закриття кримінального провадження №12014030000000412 від 31.10.2014.
30 березня 2023 року Верховний Суд своїм рішенням відмовив ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.01.2023 та ухвалу Волинського апеляційного суду від 06.03.2023.
Із поданої ОСОБА_6 скарги в даному провадженні вбачається, що він у поданій ним прокурору заяві про злочин фактично порушує перед органом досудового розслідування питання про ДТП, що мало місце 25.05.2007, яке як правильно зазначив слідчий суддя суду першої інстанції, вже неодноразово були предметом як досудового розслідування по якому прийнято остаточне рішення, так і судового розгляду щодо законності рішення органу досудового розслідування.
Проаналізувавши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею належним чином та в повному обсязі перевірені викладені в скарзі ОСОБА_6 підстави, які він наводив про бездіяльність прокурора щодо не внесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 22.07.2024, досліджено наявні матеріали в їх сукупності та цілком обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги.
При цьому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку апеляційного суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків слідчого судді суду першої інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді за наведених апелянтом мотивів.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді, - без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 серпня 2024 року в даному провадженні, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді