Справа № 759/7722/22
Провадження № 1-кп/761/1608/2024
20 червня 2024 року
Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000985 від 05 жовтня 2021 року, щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Когалим Тюменської області російської федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді інспектора взводу № 2 роти №5 батальйону № 2 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021100010000985 від 05 жовтня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
До початку судового засідання на електронну адресу суду надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 про здійснення дистанційного судового провадження кримінального провадження №62021100010000985 від 05 жовтня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що у зв'язку з введенням воєнного стану на території України потерпілий ОСОБА_7 наразі перебуває поза межами України та не має змоги прибути до суду для розгляду вказаного кримінального провадження, а відтак, у відповідності до ст. 336 КПК України, бажає брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Разом з тим, адвокат вказує, що ОСОБА_7 є користувачем системи «Електронний суд» та ознайомлений із порядком та правилами роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зазначив, що наразі потерпілий перебуває на території Італії та повертатися в Україну найближчим часом не планує.
Прокурор ОСОБА_4 клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 підтримав.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, звернувши увагу, що аналогічне клопотання потерпілого вже розглядалось судом.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 та матеріали судового провадження, дійшов до таких висновків.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Частиною 2 ст. 336 КПК України передбачено, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 КПК України, кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.
Отже, КПК України закріплено загальний принцип, на основі якого діє кримінальне процесуальне законодавство України в просторових межах. Якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, в Україні чи за її межами було вчинено кримінальне правопорушення, воно регулюється нормами КПК нашої держави. Це правове положення ґрунтується на міжнародному принципі невтручання держав у внутрішні справи інших.
Суть його полягає в тому, що жодна держава не вправі вчиняти дії юрисдикційного характеру на території інших держав без їх згоди.
Положеннями ст. 2 Конституції України визначено, що внутрішній суверенітет України обмежується її територією.
Відповідно до ст. 1 Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року, жодна держава не має права втручатись прямо або опосередковано незалежно від підстав у внутрішні або зовнішні справи іншої держави у будь-якій формі.
Вказаний принцип невтручання підтверджено і у Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року.
В той же час, представник потерпілого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомив, що наразі потерпілий перебуває на території Італії та у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану повертатися не планує.
Таким чином, проведення судом України судового розгляду на території Італійської Республіки може бути розцінено як грубе порушення суверенітету останньої та невиправдане втручання у її внутрішні справи шляхом вчинення несанкціонованих дій юрисдикційного характеру на її території іншою державою.
Окремим, але вкрай важливим аспектом цього питання також є та обставина, що сторона захисту категорично заперечує проти проведення допиту потерпілого ОСОБА_7 в режимі дистанційного провадження поза межами приміщення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, у разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення.
В розрізі даного питання суд звертає увагу, що жодних доводів, які б заслуговували на увагу суду, з приводу неможливості прибуття потерпілого ОСОБА_7 до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва адвокатом ОСОБА_5 не наведено, а посилання у клопотанні на віддаленість місця перебування потерпілого від суду, з урахуванням наявності відомостей про реєстрацію місця проживання останнього у м. Києві, не є поважною причиною для здійснення дистанційного судового провадження.
Разом з тим, в контексті даного питання судом враховується офіційна інформація від уряду України щодо визначення районів бойових дій на території України. Зі змісту актуального на день розгляду даного клопотання, офіційного переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокуванні) затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (, місто Київ та всі населені пункти в Київській області не вважаються територіальними громадами, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокуванні).
При цьому, суд нагадує учасникам, що Збройні Сили України продовжують гідно захищати територію України, зокрема і її столицю місто Київ. У свою чергу, від офіційних представників Збройних Сил України заяв про існування реальних ризиків проведення найближчим часом повномасштабних бойових дій у середмісті Києва, де розташований Шевченківський районний суд м. Києва, що створює безпосередню небезпеку життю та здоров'ю учасників судових проваджень, не було, як і відсутні рекомендації про евакуацію населення з міста Києва через загрозу таких бойових дій.
Суд наголошує, що об'єктивних підстав критично сприймати позицію військово-політичного керівництва України щодо оперативної ситуації в місті Києві чи підстав піддавати сумнівам компетентність та реальну спроможність Збройних Сил України щодо захисту території України, зокрема і її столиці - місті Києві - не існує, суд повністю довіряє Збройним Силам України та закликає до такої ж довіри і інших учасників провадження.
Враховуючи ці обставини, суд приходить до висновку, що представником потерпілого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_5 не наведено доказів, що перебування потерпілого ОСОБА_7 у місті Києві та, зокрема, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, неможливе у зв'язку з існуванням реальної загрози його життю та здоров'ю у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану.
Окрім того, на переконання суду, отримання від потерпілого показань, які будуть надані із порушенням встановленого законом порядку, при неможливості переконатись у добровільності надання особою показань, може в подальшому поставити під сумнів достовірність таких доказів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України.
Таким чином проведення судового засідання у порядку, не передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, а саме у режимі відеоконференції з потерпілим ОСОБА_7 , який наразі перебуває поза межами території України, є недопустимим і тягне за собою скасування будь-якого рішення, прийнятого судом у такий спосіб.
Разом з тим, навіть у випадку, якщо такі особи перебувають, станом на день розгляду даного клопотання, на території України, вищезазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки сторона захисту категорично заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, а сторона обвинувачення та представник потерпілого, які підтримали заявлені у клопотанні вимоги, не надали жодного належного доводу на підтримку такого клопотання.
За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 про проведення дистанційного судового провадження із розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 128 КК України, в режимі відеоконференцзв'язку з потерпілим ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 336 КПК України, суд
В задоволенні клопотання представника потерпілого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 про проведення дистанційного судового провадження із розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ст. 128 КК України, в режимі відеоконференцзв'язку з потерпілим ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 24 червня 2024 року о 15 год. 55 хв.
Суддя