Справа № 1-кп/593/108/2024
"06" серпня 2024 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Бережанського районного суду Тернопільської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 11 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211050000122відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с.Шибалин Бережанського району Тернопільської області, з середньою спеціальною освітою, одруженої, тимчасово не працюючої, не депутата, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради №198 від 30.06.1986 “Про затвердження переліку державних загально-зоологічних заказників місцевого значення”, урочище «Звіринець» загальною площею 2302,0 га, яке розташоване в межах с.Шибалин Бережанської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області, оголошено загальнозоологічним заказником місцевого значення, який входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, збереження і використання.
Державним Управлінням екології та природних ресурсів в Тернопільській області 15 листопада 2010 р. прийнято охоронне зобов'язання щодо загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець» площею 2302,0 га, яке зареєстровано за №01-68.
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року визначено, що до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності, можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
У відповідності до статті 7 цього ж Закону, землями природно-заповідного фонду є ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно статті 150 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення відносяться до особливо цінних земель.
Згідно статей 39,40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» охоронні зони встановлюються навколо земель природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно - заповідного фонду України належать природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, які можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, 23 грудня 2019 року зареєстровано право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6120489400:02:001:1319 площею 0,2 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_6 , який є чоловіком ОСОБА_4 .
Так, на початку квітня 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , яка перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на самовільне зайняття частини земельної ділянки особливо цінних земель - загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець», територія якого, зокрема, перебуває під охороною Бережанської міської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку квітня 2024 року, ОСОБА_4 , усвідомлюючи відсутність у неї будь-яких підстав набуття речових прав на землю, в порушення вимог нормативно-правових актів: охоронного зобов'язання Державного Управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №01-68 від 15.11.2010; Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992; Земельного кодексу України, а саме: шляхом розорювання, культивування та посіву насіння рослин Фацелії, здійснила самовільне зайняття частини земельної ділянки природно- заповідного фонду України площею 0,0438 га, яка віднесена до особливо цінних земель - загальнозоологічного заказника місцевого значення «Звіринець».
У такий спосіб, своїми діями ОСОБА_4 самовільно, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду), зайняла вказану частину земельної ділянки особливо цінних земель, внаслідок чого Бережанській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області завдано матеріальну шкоду на суму 3980,08 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки особливо цінних земель.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 просить звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.197-1КК України в порядку ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки,оскільки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, на даний час вона не використовує самовільно зайняту земельну ділянку природно- заповідного фонду України, також проситькримінальне провадження внесене 11 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211050000122 по її обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України - закрити, про, що суду надала письмове клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні подане клопотання обвинуваченою ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки, підтримав та просить задоволити.
В підготовчому судовому засіданні представник потерпілого Бережанської міської ради - ОСОБА_5 не заперечує щодо даного клопотання.
Суд, розглянувши клопотання обвинуваченої, заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, вважає що дане клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Обвинуваченій ОСОБА_4 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, розмір завданої шкоди в сумі 3980,08 добровільно відшкодовано у повному обсязі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_5 погоджується на звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності в порядку статті 48 КК України у зв'язку зі зміною обновки та не заперечує проти закриття кримінального провадження стосовно неї.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом, що визначено ч.1ст. 286 КПК України.
За приписами ч. 8 ст.284КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого умисного злочину, який не є корупційним та не представляє великої суспільної небезпечності, щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризуються по місцю проживання, розмір завданої шкоди в сумі 3980,08 грн. добровільно відшкодовано у повному обсязі, що свідчить про те, що вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, особа перестала бути суспільно небезпечною. А тому ОСОБА_4 може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно неї внесене в ЄРДР за №12024211050000122 від 11.05.2024р., підлягає закриттю.
Керуючись ст. 48 КК України, ст. ст. 285 288 КПК України суд, -
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задоволити.
Обвинувачену ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.197-1КК України в порядку ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження внесене 11 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211050000122 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України- закрити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами кримінального провадження до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1