Справа № 168/680/24
Провадження № 2/168/280/24
07 серпня 2024 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей.
Позов мотивує тим, що вона з відповідачем з 11.03.2013 року перебувала у шлюбі, який розірваний рішенням Старовижівського районного суду від 12.05.2017 року. У період шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу відповідач не цікавиться життям та здоров'ям дітей, майже не допомагає матеріально, приблизно один - два рази на рік відвідує дітей і на дні їх народження добровільно виділяє по 1000 грн., яких не вистачає на утримання дітей, а в останнє виділяв незначну суму коштів на дітей в 2023 році, хоча другий рік працює в транспортній компанії, яка знаходиться в Україні та здійснює перевезення вантажів в країни Європи, отримує заробітну плату приблизно 40000 грн. на місяць. В зв'язку з інфляцією, зростанням цін на енергоносії та продукти харчування, на забезпечення дітей одягом та утримання, створення необхідних умов для їх нормального розвиту, необхідні значні кошти. Позивач з травня 2023 року перебуває на обліку як біженка і проживає з дітьми в Республіці Польща та сама фактично виховує та утримує дітей. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнення по виконавчий документам з боржника не проводяться, непрацездатні батьки на його утриманні не перебувають, він перебуває в зареєстрованому шлюбі в якому має одну неповнолітню дитину, що перебуває на його утриманні. Вказуючи, що оскільки досудовому порядку домовленості з відповідачем щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, позивач просить стягувати з відповідача на її корись аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подачі позову до суду та до досягнення дітьми повноліття та стягнути судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, у якому позов визнав частково, просить присудити аліменти у розмірі 5000 грн., посилаючись на те, що він працює та його середня заробітна плата становить близько 7400 грн. на місяць, жодних інших доходів з будь-яких джерел не отримує, 29.05.2017 року зареєстрував інший шлюб з ОСОБА_7 та від спільного подружнього проживання у нього народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які станом на сьогоднішній день перебувають на його повному утриманні.
Відповіді на відзив на позовну заяву сторона позивача не подала.
Представник позивач двокат ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав із викладених у ньому підстав та просить його задовольнити. Додатково пояснив, що сума аліментів в розмірі 5000 грн, яку визнає відповідач, не забезпечить потреби дітей, також вважає, що розмір витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, не підлянає задоволенню.
Позивач у судове засідання не з'явилася.
Відповідач у судовому засіданні визнав позов частково, пояснив, що згідний та має можливість сплачувати аліменти на дітей у розмірі 5000 грн. щомісячно. Кошти на утримання дітей періодично надавав, оплачував навчання, перебування в садочку, купував одяг та подарунки на день народження дітей. Враховуючи розмір його доходу - близько 7500 грн., сплачувати аліменти у більшому розмірі не зможе, оскільки в такому випадку він не зможе належно утримувати його третю дитину.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ковальчук В.С. зазначив, що позивачка визнає в позові те, що відповідач частково надає матеріальну допомогу дітям, відповідач визнає позов в частині сплати аліментів в розмірі 5000 грн.
Заслухавши представника позивача, відповідача та йог представника, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.03.2013 року, який розірваний рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 12.05.2017 року у справі № 168/283/17 (а.с. 7).
У період шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13, 16).
Проживання дітей після розірвання шлюбу разом із позивачем відповідач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 вдруге одружився 29.05.2017 року та від цього шлюбу має дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 33-34).
23.06.2018 року позивач уклала другий шлюб з ОСОБА_8 і її прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 » (а.с. 8).
02.01.2019 року між ОСОБА_8 та позивачем ОСОБА_4 було розірвано шлюб і після розірвання шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_9 » (а.с. 9).
Відповідач працює водієм автотранспортних засобі у ФОП ОСОБА_10 , загальна сума доходу за період з 01.07.2023 року по 30.06.2024 року становить 88779,94 грн., що становить близько 7400 грн. на місяць й об'єктивно підтверджується довідкою про доходи (а.с. 32).
За доводами відповідача після розірвання шлюбу з позивачем він брав і бере активну участь в утриманні та забезпеченні дітей, зокрема забезпечує їх матеріально, сприяє їх духовному та фізичному розвитку, підтримує фінансово та морально. Позивач в позові підтверджує надання відповідачем частково матеріальної допомоги дітям.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2 ст.181 СК України).
Ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
У ч. 1 ст. 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а саме:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Ч.3 ст. 182 СК України передбачено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони взаємної згоди щодо утримання їх спільних дітей вони не досягли, а відтак на їх утримання підлягають стягненню аліменти з відповідача, як батька, який проживає окремо від дітей. Відповідач не заперечує проти сплати аліментів на утримання дітей, однак не погоджується із заявленим позивачем їх розміром.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача, суд враховує положення ч.1 ст.182 СК України, визначений законодавством прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, а також встановлені фактичні обставини в справі.
Дітям сторін - сину ОСОБА_5 виповнилося повних 10 років, дочці ОСОБА_6 - 9 років.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років - становить 3196 грн.
Отже, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років на даний час становить 1598 грн, мінімальний рекомендований- 3196 грн.
Відповідно до положень ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Заявлений у позові розмір аліментів в сумі 4000 грн. на кожну дитину вищий від мінімального, також вищий від рекомендованого, тому від позивача вимагається доведення не лише достатності у відповідача заробітку (доходу) для сплати такого розміру аліментів, але й наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких ним не доведено джерела походження коштів для їх оплати.
Проте позивач не довела, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання двох дітей саме у розмірі по 4000 грн на кожну дитину, тобто 8000 грн. щомісячно.
Заявляючи такий розмір аліментів, позивач покликається лише на звичайні потреби, які притаманні кожній дитині відповідного віку. Жодного належного обґрунтування такого розміру аліментів позивач не навела та не надала підтверджуючих доказів у необхідності здійснення стягнення аліментів у такому розмірі.
Відповідач надав суду довідку, згідно з якою розмір його доходів становить від 7000 грн до 8200 грн щомісяця, та докази про перебуванні на утриманні ще однієї неповнолітньої дитини від нового шлюбу.
В той же час суд враховує положення ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України визначено, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, за змістом яких суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Діти сторін проживають разом із матір'ю - позивачем ОСОБА_4 , а відтак основний тягар по їх утриманню, що включають в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежать саме на позивачці. Адже утримання дітей не зводиться виключно до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному, так і в моральному аспекті.
Суд враховує, що відповідач в силу свого молодого віку (має 35 років), належного стану здоров'я, оскільки протилежного в справі не доведено, має можливість працювати і заробляти кошти, щоб забезпечити утримання своїх неповнолітніх дітей в достатньому для їх гармонійному розвитку рівні.
Виходячи із вище наведеного та принципу рівності батьківського обов'язку по утриманню дітей, з метою дотримання справедливого балансу між захистом прав неповнолітніх дітей та прав відповідача, ураховуючи сімейний та матеріальний стан обох сторін, наявність в відповідача ще однієї малолітньої дитини, суд вважає доцільним та достатнім стягувати з відповідача аліменти в розмірі по 2500 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Цей розмір аліментів, на переконання суду, є достатньо вищим від встановленого мінімуму, на певному рівні забезпечить гармонійний розвиток дітей, виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов'язку і відповідає закріпленим у ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про стягнення місячного розміру аліментів слід допустити до негайного виконання.
Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (62,5 %) з відповідача в дохід держави слід стягнути 757 грн. судового збору.
Крім цього, кожна сторона заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, представник позивача до стягнення заявив 6000 грн., представник відповідача -10000 грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У поданому відзиві представник відповідача заявив, що докази в підтвердження витрат позивача на правничу допомогу будуть надані ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про призначення судового засідання у даній справі для вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу та надання позивачу строку - п'ять днів з дня ухвалення даного рішення суду, для подання доказів щодо розміру понесених нею витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, та керуючись ст. 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 08.07.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.00 год. 10.09.2024 року, яке відбудеться в приміщенні Старовижівського районного суду Волинської області за адресою: с-ще Стара Вижівка, вул. Польова, 2 Ковельського району Волинської області. Встановити відповідача строк - п'ять днів з дня ухвалення даного рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , адвокат, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник відповідача: ОСОБА_3 , адвокат, адреса місця знаходження: АДРЕСА_3 .
Повне рішення складено 08.08.2024 року.
Суддя О. Й. Хаврона