номер провадження справи 15/54/24
06.08.2024 Справа № 908/917/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/917/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг”, 03151,м. Київ, вул. Ернста Федора, буд. 3-Б
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс”, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Бойко Н.А.,
від позивача: Чоп'як В.М. (в режимі відеоконференції) - адвокат, ордер АР № 1170040 від 29.03.2024;
від відповідача: Чапала Ю.О. (в режимі відеоконференції) - адвокат, довіреність № Д/100/175 від 25.12.2023;
суть спору
25.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/917/24, яким він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2024 вказане вище клопотання передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 26.07.2024 клопотання представника ТОВ “СМК Азовпромбілдінг” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/917/24 прийнято до розгляду. Розгляд клопотання призначено на 06.08.2024.
В обґрунтування вимог клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі представник позивача зазначив, що 22.07.2024 Господарським судом Запорізької області за результатами розгляду справи № 908/917/24 були задоволені позовні вимоги позивача і на його користь з відповідача присуджено до стягнення заборгованість за договором субпідряду № 3824 від 15.06.2021 на технічне обслуговування і ремонти обладнання в розмірі 3 581 215,64 грн. У зв'язку із розглядом судової справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн. Про намір стягнути ці судові витрати та у такому розмірі позивач заявляв у позовній заяві, де зазначав попередній розрахунок понесених судових витрат. Крім того, про намір стягнути вказані судові витрати представник позивача заявив також і у судовому засіданні 22.07.2024. Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Враховуючи, що витрати на правову допомогу віднесені Законом до інших судових витрат, та оскільки позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, то з відповідача підлягають стягненню також і витрати на правову допомогу, які поніс позивач у зв'язку із розглядом судового спору. За умовами укладеного між позивачем та адвокатом Чоп'яком В.М. договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024 розмір гонорару адвоката є фіксованим і становить 35 000,00 грн за перші шість місяців надання послуг. Також п. 3.3 договору сторони визначили додаткову винагороду адвоката за досягнення бажаного для позивача результату у розмірі 15 000,00 грн. Бажаним результатом сторони договору визначили прийняття судом у справі № 908/917/24 рішення про задоволення позовних вимог про стягнення боргу.
29.07.2024 через підсистему “Електронний суд” до суду надійшли від відповідача заперечення на клопотання представника позивача.
В обґрунтування заперечень проти клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідач посилається на положення ст. 129 ГПК України, яка не передбачає присудження стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначається, що умовами укладеного між позивачем та адвокатом Чоп'яком В.М. сторони договору визначили сплату окрім фіксованого гонорару у розмірі 35 000,00 грн сплату додаткової винагороди у розмірі 15 000,00 грн за досягнення бажаного для позивача результату, яким є рішення суду про повне або часткове задоволення позовних вимог. Нарізі рішення суду у справі № 908/917/24, яке було прийнято судом 22.07.2024,не набрало законної сили, тому, на думку відповідача, не можна стверджувати про досягнення “бажаного результату” у розумінні умов договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024. У зв'язку із наведеним вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до набрання чинності рішенням в цій справі є передчасними. Вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу не підтверджені належними доказами. Відповідач вважає, що розмір витрат понесених на професійну правничу допомогу зазначений представником позивача у вказаному клопотанні (заяві) є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним ступеню складності спору. Просить відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
29.07.2024 через підсистему “Електронний суд” до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-Промсервіс” адвоката Чапали Юрія Олександровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/917/24.
Ухвалою суду від 30.07.2024 заява представника відповідача була задоволена; постановлено здійснювати розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення з використанням системи відеоконференцзв'язку; дозволено участь представника відповідача адвоката Чапали Ю.О. в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представників за допомогою системи «vkz.court.gov.ua».
05.08.2024 через підсистему “Електронний суд” до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Чоп'яка В.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі № 908/917/24.
Суд визнав за можливе розглянути клопотання представника позивача в судовому засіданні 06.08.2024 та задовольнити його, оскільки ухвалою суду від 30.07.2024 вже вирішено питання про проведення засідання з розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Судове засідання 06.08.2024 проводилось з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Судом перевірені повноваження присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги клопотання про ухвалення додаткового рішення з питань стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, просить його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання з наведених у письмових запереченнях підстав.
У судому засіданні 06.08.2024 після виходу з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд щодо клопотання зазначає наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.07.2024 у справі № 908/917/24 позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 3824 від 15.06.2021 на технічне обслуговування і ремонти обладнання в розмірі 3 581 215,64 грн, з яких: основний борг в розмірі 2 578 541,69 грн, пеня в розмірі 191 777,80 грн, 3% річних в розмірі 156 169,74 грн, інфляційні втрати в розмірі 654 726,41 грн, задоволено повністю.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем у позовній заяві зазначено, що орієнтовна сума судових витрат у справі становить 53 718,23 грн сплачений судовий збір, та 50 000,00 грн - орієнтовний розмір витрат на правову допомогу.
Під час судових дебатів представник позивача зазначив, що буде подана заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг” (за договором - Клієнт) та адвокатом Чоп'яком В.М. (за договором - Адвокат) укладено договорі про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до п. 1.1 договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання правової допомоги Клієнту. Правова допомога надається: в будь-яких справах/ провадженнях/ спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта, або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю Клієнта; при супроводі діяльності Клієнта; за окремими письмовими дорученнями Клієнта, у т.ч. (але не виключно) по господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМК Азовпромбілдінг» до ТОВ «ТОВ «Метінвест-Промсервіс» про стягнення боргу.
Відповідно до п. 3.1 договору, формою винагороди Адвоката за надані відповідно до цього Договору послуги є гонорар Адвоката та додаткова винагорода Адвоката.
У п. 3.2. договору сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката є фіксованим та становить 35 000,00 грн за перші 6 (шість) місяців надання послуг Адвокатом за даним Договором. За кожні наступні 6 (шість) місяців надання послуг Адвокатом за даним Договором розмір гонорару Адвоката становить 20 000,00 грн.
Згідно з п. 3.3. договору сторони визначили додаткову винагороду Адвоката за досягнення бажаного для Клієнта результату у розмірі 15 000,00 грн. Бажаним для Клієнта результатом є прийняття судом по справі рішення, про повне або часткове задоволення позовних вимог. (У випадку часткового задоволення позовних вимог додаткова винагорода сплачується пропорційно задоволеним вимогам).
22.07.2024 сторонами договору було складено Акт приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024, на підтвердження того, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову допомогу за договором в межах розгляду господарської справи № 908/917/24 в Господарському суді Запорізької області, в такому обсязі: усні консультації по спірним правовідносинам та вивчення наданих документів - 4 год.; підготовка позовної заяви та направлення її в суді за допомогою підсистеми електронний суд (включаючи сканування і завантаження додатків електронному вигляді) - 5 год.; ознайомлення із відзивом на позовну заяву та підготовка і подача відповіді на відзив - 4 год.; підготовка проекту листа про позасудове врегулювання спору - 1 год.; підготовка та участь у судовому засіданні 09.05.2024 - 1 год.; підготовка та участь у судовому засіданні 29.05.2024 - 1 год.; підготовка та участь у судовому засіданні 08.07.2024 - 1 год.; підготовка та участь у судовому засіданні 22.07.2024 - 1 год.
Загальна вартість наданих послуг з правничої дороги склала 50 000,00 грн.
В акті зазначено, що підписавши його, сторони підтвердили отримання Адвокатом від Клієнта суми 50 000,00 грн за надані послуги (гонорар та додаткова винагорода).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечив проти задоволення клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, вказуючи на передчасність звернення представника позивача до суду із таким клопотанням за відсутності факту набрання рішенням законної сили станом на час звернення; вказуючи на неспівмірність витрат до складності спору, та на недоведеність належними доказами понесення цих витрат.
Слід вказати, що не набрання рішенням суду законної сили не виключає того факту, що спір у справі розглянутий по суті і за наслідки розгляду спору викладені у судовому рішенні, яке фактично існує.
Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованості за договором субпідряду № 3824 від 15.06.2021 на технічне обслуговування і ремонти обладнання в розмірі 3 581 215,64 грн, з яких: основний борг в розмірі 2 578 541,69 грн, пеня в розмірі 191 777,80 грн, 3% річних в розмірі 156 169,74 грн, інфляційні втрати в розмірі 654 726,41 грн. Розрахунок заявленої до стягнення суми не є складним і не потребує значного часу. Також справа не обтяжена кількістю доказів, які б потребували вивченню.
З урахуванням наданих документів, змісту виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, суд вважає обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, яка підлягає стягненню.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 - 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг” про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест - Промсервіс” (Південне шосе буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 39641616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СМК Азовпромбілдінг” (вул. Ернста Федора буд. 3-Б, м. Київ, 03151, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 41635266) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 000,00 (тридцять п'ять тисяч гривень 00 коп.). Видати наказ.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення підписаний 08.08.2024.
Суддя І. С. Горохов