"08" серпня 2024 р.
Справа №150/466/24
Провадження по справі №2-а/150/7/24
про залишення позовної заяви без руху
08 серпня 2024 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до третього відділу Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протоколу про адміністративне правопорушення незаконним, -
До Чернівецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із зазначеною позовною заявою.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 94, 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
17 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято Постанову №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Згідно з документом була проведена ліквідація деяких районів та створено нові.
Так, у Вінницькій області утворено Могилів-Подільський район (з адміністративним центром у місті Могилів-Подільський) у складі територій Бабчинецької сільської, Вендичанської селищної, Могилів-Подільської міської, Мурованокуриловецької селищної, Чернівецької селищної, Ямпільської міської, Яришівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із вище наведеного Могилів-Подільський район утворений у складі колишніх Могилів - Подільського, Ямпільського, Чернівецького та Мурованокуриловецького районів Вінницької області.
До Могилів-Подільського району входять сім територіальних громад, серед яких, зокрема, Чернівецька селищна територіальна громада, (Чернівці, Йосипівка, Березівка, Лужок, Борівка, Степок, Трактове, Біляни, Володіївці, Пелинівка, Ясне, Гонтівка, Вишневе, Камінське, Котлубаївка, Лозове, Коси, Скалопіль, Мазурівка, Абрамівська Долина,Весняне, Грабовець, Ромашка, Скорячий Яр, Туліїв, Саїнка, Вівчарня, Сокіл, Шендерівка, Дубина).
Позивачем ОСОБА_1 у вступній частині позовної заяви невірно зазначається місце розташування відповідача - с. Мазурівка Чернівецького району Вінницької області, оскільки, Чернівецький район з врахуванням Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», ліквідовано.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.4 ст.161 КАС).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст.2 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 20224 рік» від 09.11.2023, 3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення фізичної особи до суду із адміністративним позовом становить 1211 гривень 20 копійок.
Однак, позивачем в порушення положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, не оплачено судовий збір. В обґрунтування несплати судового збору при зверненні до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей.
Суд звертає увагу, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» врегульовано питання про пільг щодо сплати судового збору та визначено вичерпний перелік кола осіб та категорії справ, від сплати судового збору у яких під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі. Однак, як вбачається із положень вище зазначеного Закону перебування на утриманні особи трьох малолітніх дітей не охоплюється змістом статті 5 вказаного Закону та не є підставою для звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із позовом.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.94 КАС України).
Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Рекомендується на таких копіях проставляти: відмітку «Згідно з оригіналом»; особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище; дату засвідчення копії.
Так, порядок оформлення копій документів унормований Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (далі - Правила організації діловодства).
У п.1 Розділу 1. Глави І Правил організації діловодства зазначено, що ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.
Також слід звернути увагу на те, що у п.11 Розділу 1 Глави ІІ Правил організації діловодства міститься посилання на необхідність застосування положень ДСТУ 4163-2003 до оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядку їх розташування.
Отже, говорячи про необхідність здійснення учасником справи засвідчень копій в порядку встановленому законодавством, у першу чергу застосуванню мають підлягати Правила організації діловодства.
Так, пунктом 8 Розділу 10 Глави 2 Правил організації діловодства встановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак, в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_1 належним чином не засвідчено копії документів, доданих о адміністративного позову.
Частиною 4 статті 161 КАС України встановлено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п.7 розділу IІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України від 20.08.2019 №814 при надходженні до суду судової справи (матеріалів кримінального провадження) перевіряється наявність додатків, зазначених у супровідному листі суду, здійснюється огляд стану справи (наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, належність оформлення і засвідчення підписами опису справи). У разі виявлення недоліків у формуванні судової справи канцелярія (відповідний структурний підрозділ) складає акт про стан справи, що надійшла до суду, і долучає його до матеріалів справи.
Звертаю при цьому увагу на те, що до адміністративного позову ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог додається протокол №72 про адміністративне правопорушення, складений 16.07.2024 інструктором відділення рекрутингу та комплектування третього відділу Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , перша сторінка якого відсутня. Окрім того, під час реєстрації позовної заяви було виявлено невідповідність змісту додатків фактичній наявності документів в матеріалах справи, а саме: в матеріалах справи відсутні копії документів для відповідача, про що відповідальною особою в присутності працівників апарату суду було складено відповідний акт №4 від 07.08.2024, примірник якого скеровано для відома позивачу ОСОБА_1 .
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст.169 КАС України).
Оскільки, вказані судом обставини щодо невідповідності адміністративного позову вимогам чинного законодавства створюють перешкоди для відкриття провадження, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст., ст. 160, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до третього відділу Могилів - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протоколу про адміністративне правопорушення незаконним, - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Копію даної ухвали надіслати на адресу позивача рекомендованим листом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК