07 серпня 2024 року м. Кропивницький
справа № 398/535/23
провадження № 22-ц/4809/1125/24
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №427219 від 02 липня 2020 року у розмірі 23385, 75 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 8240,90 грн, заборгованість за щомісячними відсотками - 15144,85 грн; за кредитним договором №2704991 від 27 липня 2020 року у розмірі 12766,19 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 3892,16 грн, заборгованість за відсотками - 8874,03 грн; за кредитним договором №05096-09/2020 від 19 вересня 2020 року у розмірі 6600,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу- 3000,00 грн, заборгованість за відсотками- 3600,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржила його в апеляційному порядку.
22 липня 2024 року апеляційним судом зареєстровано надходження матеріалів даної справи після усунення судом першої інстанції недоліків у оформленні.
У період з 08 липня 2024 року по 02 серпня 2024 року головуючий суддя у даній справі ОСОБА_2 перебувала у відпустці.
Подана скаржницею апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Процесуальний закон не містить жодних виключень із наведеного правила обчислення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Виходячи з викладеного та враховуючи, що повний текст оскаржуваного судового рішення було виготовлено судом першої інстанції 19 лютого 2024 року, апеляційна скарга на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2024 року мала бути подана у строк до 20 березня 2024 року включно.
Скаржницею апеляційна скарга подана до суду шляхом направлення засобами поштового зв'язку 31 травня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. Зазначає, що рішення суду у даній справі дізналась випадково 20 квітня 2024 року через застосунок «Дія». 29 квітня 2024 року подала до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення суду, проте ухвалою від 30 квітня 2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області скаржниці відмовлено у відкритті провадження за цією заявою. Ухвалу місцевого суду від 30 квітня 2024 року скаржницею отримано поштою 07 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Апеляційним судом враховується, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2024 року представник скаржниці ОСОБА_3 у суді першої інстанції отримав дві копії вступної та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, зокрема, одну з них - для передання ОСОБА_1 (а.с. 140-141).
Як передбачено ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення скаржницею дій, спрямованих на своєчасне отримання від суду першої інстанції повного тексту оскаржуваного рішення.
Варто зауважити, що судом не приймаються до уваги доводи скаржниці щодо подання до суду першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення, оскільки обставини незнання, нерозуміння, неправильного трактування тощо процесуальних норм не є поважною причиною пропуску процесуального строку.
Оскільки наведені скаржницею доводи не знайшли свого підтвердження наявними у справі матеріалами, у апеляційного суду наразі відсутні підстави для визнання поважними зазначених у скарзі причин пропуску встановленого законом процесуального строку. Разом з тим, зазначене не позбавляє скаржницю права та можливості навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху також за наступного.
За вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з наведених законодавчих вимог, враховуючи ціну позову та розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2023 року, за подання позову у даній справі позивачем сплачений судовий збір у сумі 2684,00 грн.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону).
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі скаржниця мала сплатити судовий збір у сумі 4 026,00 грн: 2684,00 грн х 150% = 4026,00 грн.
Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі до апеляційної скарги не додано. Інформації про наявність визначених Законом підстав звільнення скаржниці від сплати судового збору апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2024 року, - залишити без руху.
Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також докази на підтвердження відповідних доводів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або ж коли вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, скаржниці буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- докази сплати судового збору у сумі 4026,00 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду
або
- документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич