ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про відмову у відкритті апеляційного провадження
07 серпня 2024 року м. ОдесаСправа № 14/169-нр(915/1853/23)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд”
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 (повний текст складено та підписано 06.06.2024, суддя Ткаченко О.В.)
у справі №14/169-нр(915/1853/23)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Юженергобуд”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд”
про стягнення 413 035,60 грн
у межах справи №14/169-нр про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Юженергобуд”
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на користь Приватного акціонерного товариства “Юженергобуд” 234000,0 грн. основного боргу, 104418,55 грн. втрат від інфляції, 19829,0 грн. відсотків річних, 54788,05 грн. пені та 6195,53 грн. судового збору.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на вищевказане рішення.
Ухвалою суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) залишено без руху, визначено Товариству з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду з обґрунтуванням причин неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23).
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущений у зв'язку з тим, що представник Товариства з обмежено відповідальністю «Ресурстехнобуд» перебував з 10.06.24 по 03.07.2024 (включно) у основній щорічній відпустці, на підтвердження чого надано відповідний наказ від 24.05.2024 №23-В.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №14/169-нр(915/1853/23) у зв'язку із перебуванням судді Савицького Я.Ф. у відпустці.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши обставини викладені у ній, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як свідчать наявні матеріали справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 06.06.2024. Отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на дане рішення є 26.06.2024.
Проте, апеляційна скарга була надіслана до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв'язку за допомогою системи електронний суд лише 04.07.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення було надіслано та доставлено в електронний кабінет скаржника - 04.07.2024.
Натомість ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку місцевий господарський суд виконав свій процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення скаржника про прийняття оскаржуваного рішення, зокрема шляхом його направлення до електронного кабінету Товариств з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” в якому оскаржуване рішення отримано апелянтом 04.07.2024.
Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні “Пономарьов проти України” Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України” зазначено: “право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані”.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.06.2024, з огляду на підстави наведені апелянтом, зазначає наступне.
Так за твердженням апелянта, ним було пропущено строк на апеляційне оскарження у зв'язку із перебуванням представника товариства у щорічній відпустці з 10.06.24 по 03.07.2024 (включно).
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що організація роботи своїх працівників є повноваженням і, відповідно, відповідальністю саме апелянта, а неналежна організація роботи працівників не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.
Слід також відзначити, що скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства України не обмежений у кількості представників, які мають бути наділені повноваженнями щодо представництва інтересів товариства, зокрема у господарських судах, а тому останній не був позбавлений можливості доручити звернення з апеляційною скаргою іншому представнику.
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об'єктивно непереборними, а є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23) слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурстехнобуд” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 по справі №14/169-нр(915/1853/23).
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.