Справа № 214/5702/24
1-кп/214/821/24
05 серпня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження : прокурор - ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12024041750000613 від 05.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України, суд,
Встановив:
В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: допитами потерпілого, свідків, протоколами слідчих експериментів, висновками експертиз, протоколами пред'явлення осіб для впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_7 від 07.05.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 02.07.2024 року. Враховуючи, що до завершення дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розгляд даного кримінального провадження судом не можливо буде завершити, заявлені раніше ризики, які враховувались при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на теперішній час не зменшились, а продовжують існувати, у зв'язку з цим виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою виходячи з наступного:
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який чинним кримінальним законодавством України передбачається призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлена вагомість наявних ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 є запобігання спробам:
Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Зазначений ризик підтверджується тим, що: ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тобто не має законних, належних та достатніх засобів для існування; неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні не має, тобто не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення тому, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від суду, з метою уникнення відповідальності, тим самим перешкоджаючи об'єктивному розслідуванню та встановленню істини по кримінальному провадженню, виконанню процесуальних рішень.
Незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні. Зазначений ризик підтверджується наявністю ймовірності впливу обвинуваченого на свідків з метою примушування до зміни показів у суді в разі обрання йому запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою. Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний знайомий зі свідками особисто, так як мешкає з ними та підтримує хороші дружні стосунки, знайомий з потерпілим ОСОБА_8 та спілкувався з ним.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик підтверджується наявністю ймовірності впливу підозрюваного на потерпілого та свідків з метою погрози, підкупу, умовляння свідків та потерпілого, схилення їх до дачі не правдивих показань.
На думку прокурора, зміна на теперішній час запобіжного заходу на більш м'який є недоцільним, оскільки: застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, фактично не зможе забезпечити реальне запобігання спробам вчинити ним дії, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, що продовження строків тримання під вартою.
Суд вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та клопотання прокурора, доходить до такого висновку.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
В підготовчому судовому засадні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до пролежень ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Суд вважає, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений зможе переховуватись від суду, оскільки він не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, не працевлаштований.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що він мешкає в одній квартирі з племінницею потерпілого, тому суд вважає що він може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженні.
Також судом під час вирішення питання про доцільність обрання відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою враховано приписи ч. 1 ст.178 КПК України, а саме, репутацію обвинуваченого, його майновий стан та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Розмір застави ОСОБА_4 судом не визначається, оскільки він обвинувачується у чиненні кримінального правопорушення вчиненого із застосуванням насильства, що відповідає приписам ч. 4 ст. 183 КПК України
Керуючись ст. ст. 110, 315-317, 369, 371 КПК України, суд, -
Постановив:
Клопотання прокурора ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 ( шістдесят) днів, тобто до 03.10.2024 року
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст судового рішення складено об 11-00 год. 08.08.2024 року.
Суддя ОСОБА_1