Справа № 194/502/23
Провадження № 1-кп/188/68/2024
25 липня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000308 від 30 березня 2023 року, стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, якому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 дистанційно,
захисника ОСОБА_5 ,
На розгляді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023040000000308 від 30.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, обґрунтовуючи його таким.
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що маючи умисел, направлений на незаконне, з метою збуту, придбання та зберігання наркотичних засобів, та реалізуючи його, діючи умисно, незаконно, на порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 530-V від 22.12.2006, задля досягнення єдиної злочинної мети - незаконного збагачення при скоєнні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановлений слідством час, однак до 13 год. 15 хв. 03.01.2023, та в невстановленому місці, незаконно, з невстановленого органами досудового розслідування джерела придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб метадон масою 0,0213 г, 0,0219 г, 0,0221 г.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, метадону, ОСОБА_3 за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , о 13 год. 15 хв. 03.01.2023 незаконно збув ОСОБА_6 фрагмент блістера на дві чарунки, які містять дві плоскоциліндричні таблетки з двобічними фасками, маса таблеток 0,4823 г, 0,4955 г, фрагмент блістера на одну чарунку, в блістері одна плоскоциліндрична таблетка з двобічними фасками, масою 0,4959 г, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, маса метадону становить 0,0213 г, 0,0219 г, 0,0221 г відповідно.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, кваліфіковані за ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що діючи повторно, маючи умисел, направлений на незаконне, з метою збуту, придбання та зберігання наркотичних засобів, та реалізуючи його, діючи умисно, незаконно, на порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 530-V від 22.12.2006, задля досягнення єдиної злочинної мети - незаконного збагачення при скоєнні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, у невстановлений слідством час, однак до 09 год. 51 хв. 06.02.2023, та в невстановленому місці, незаконно, з невстановленого органами досудового розслідування джерела придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон (фенадон), загальною масою 0,6466 г.
Надалі, 06.02.2023 в період часу з 06 години 30 хвилин по 09 годину 51 хвилин в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено десять пакетів з полімерного матеріалу з фіксаторами, які містять кристалічні речовини білого кольору масою 0,2856 г, 0,2383 г, 0,2180 г, 0,2027 г, 0,2853 г, 0,3033 г, 0,2168 г, 0,2963 г, 0,2333 г, 0,3286 г які містять наркотичний засіб обіг якого обмежено, метадон (фенадон), маса метадону становить відповідно 0,0744 г, 0,0993 г, 0,0534 г, 0,0282 г, 0,0277 г, 0,0788 г, 0,0528 г, 0,0809 г, 0,0909 г, 0,0602 г, загальною масою 0,6466 г, який ОСОБА_3 незаконно зберігав з метою збуту за місцем свого проживання.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу, вчинені повторно, кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2023 ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.05.2023 включно, визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800 грн.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.05.2023 ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.07.2023 включно, визначено заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800 грн.
Ухвалами Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області та Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_3 неодноразово було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній раз цей строк продовжено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року до 28 липня 2024 року, визначено заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 грн.
Прокурор стверджує, що причетність обвинуваченого до інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, перелік яких він навів у клопотанні.
Прокурор вказує на необхідність у продовженні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлена наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме:
1) ризик переховування від суду, який прокурор підтверджує тим, що матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення обвинуваченим тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна, вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають триманню його під вартою, також, обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у інкримінованих йому злочинах, тому може переховуватися від суду;
3) ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, який прокурор підтверджує тим, що ОСОБА_3 , ознайомившись з усіма матеріалами справи та маючи відомості щодо повних анкетних даних свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні, може намагатись впливати на свідків, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення;
5) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, який прокурор підтверджує тим, що обвинувачений ОСОБА_3 ніде не працює, обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що вказує на можливість повторного вчинення ним кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів із метою заробітку грошових коштів.
Прокурор переконаний, що встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення злочину повторно є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню вказаних ризиків, однак допускає можливість застосування застави.
Прокурор вважає визначену раніше ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2024 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб обґрунтованою.
Посилаючись на ст. ст. 40, 110, 131, 132, 176 - 178, п. 5 ч. 1 ст. 183, 184, 194, 197 КПК України, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи;
не відлучатись з населеного пункту, в якому він мешкає без письмового дозволу суду;
утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав і обґрунтував клопотання.
Захисник заперечував проти клопотання, зазначив про відсутність доказів наявності ризиків, про які стверджує прокурор, вважав достатнім запобіжним заходом цілодобовий домашній арешт, вказував на тривалість тримання під вартою та на неможливість в умовах воєнного стану, коли всюди перевіряють особу кожного чоловіка, сховатися або виїхати за межі України, послався на те, що обвинувачений завжди з'являвся за викликом слідчого та суду у інших судових справах, а також на необхідність догляду за хворою матір'ю обвинуваченого.
Обвинувачений теж заперечував проти тримання його під вартою, запевнив, що не збирається порушувати процесуальні обов'язки у цій справі.
Вислухавши думки осіб, які беруть участь у судовому провадженні, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 вказаної статті КПК).
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою обрання запобіжного заходу обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілих, свідків у провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими. Обставини їх вчинення, викладені у обвинувальному акті, і не спростовані вже дослідженими судом доказами, та можливість отримання обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, з конфіскацією майна дають суду підстави для висновку про існування, принаймні, одного із ризиків, вказаних у клопотанні прокурора, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, використовуючи для цього ту обставину, що частина території України окупована іноземною державою, а частина території знаходиться у зоні бойових дій, що спричинило значне переміщення населення.
Суд погоджується також із тим, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він не має джерел доходу, і з тим, що він може незаконно впливати на свідка, який ще не допитаний.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі, переховування особи від правосуддя та здійснення впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних. При цьому зазначено, що перешкоджання встановленню істини у справі, здійснення впливу на свідків та потерпілих, переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
До моменту закінчення кримінального провадження існують ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення і вони не можуть бути попереджені шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризиків, вказаним в ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що з огляду на існування вказаних ризиків, враховуючи конкретні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та обов'язків, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.
У пункті 20 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що дія ухвали про застосування запобіжного заходу припиняється після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2024 року ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 липня 2024 року.
Виходячи з того, що постановлення нової ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів не припиняє дію попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою від 17 червня 2024 року та не скасовує її, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів з моменту закінчення дії попередньої ухвали суду від 17 червня 2024 року, тобто з 29 липня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372, 392-395, 532 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Тернівка Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів після закінчення дії попередньої ухвали суду з 29 липня 2024 року до 26 вересня 2024 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання або роботи;
не відлучатись із населеного пункту, в якому він мешкає без письмового дозволу суду;
утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Копії цієї ухвали вручити прокурору, захиснику та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання та вручення обвинуваченому.
Ухвала підлягає оскарженню безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1