Справа № 185/5715/24
1-кп/185/871/24
08 серпня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Павлограді матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046370000110 від 23 лютого 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинська Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
прокурора - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
У ОСОБА_6 в лютому 2024 року у невстановлений час виник злочинний умисел щодо здійснення шахрайських дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, а саме грошових коштів невизначеного кола громадян шляхом обману, під приводом здачі в оренду нерухомості, та схиляння громадян до здійснення часткової попередньої оплати за оренду квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 03.02.2024 року о 22 год. 52 хв., перебуваючи за місцем мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 через особистий кабінет на платформі «Olx.ua» створила оголошення про здачу в оренду неіснуючої квартири в м. Павлоград, неподалік від торгівельного центру «КУБ» вартістю 8000 грн., зазначивши при цьому в описі об'єкта нерухомого майна його позитивні характеристики та вказала контактним номером мобільний телефон НОМЕР_1 .
Після чого, 15.02.2024 року, приблизно о 19.00 год., потерпілий ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , на сайті «ОLX», знайшов вищезазначене оголошення та зателефонував за зазначеним номером телефону з метою винайму житла для себе та своєї родини. В ході спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , остання, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_5 неправдиву інформацію про те, що неіснуюча квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а також схилила ОСОБА_5 до того, щоб він погодився сплатити попередню оплату за зазначене житло в сумі 4000 грн. Після телефонної розмови ОСОБА_6 шляхом направлення повідомлення на номер мобільного телефону ОСОБА_5 надіслала номер свого електронного рахунку (Сенс банк) банківської карти № НОМЕР_2 . У свою чергу, ОСОБА_5 будучи помилково впевненим у правомірності та добросовісності дій ОСОБА_6 , 15.02.2024 року о 19 год. 56 хв. добровільно перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. для здійснення попередньої оплати за оренду житла зі свого електронного рахунку (Приватбанк) карти № НОМЕР_3 на електронний рахунок (Сенс банк) банківської карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном (грошовими коштами), шляхом обману, заволодівши грошовими коштами, не маючи наміру передавати в користування житло, припинила виходити на зв'язок з ОСОБА_5 та розпорядившись вищевказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 4000 грн.
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Потерпілим від даного кримінального правопорушення є ОСОБА_5
28 травня 2024 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_6 укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом. Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до укладеної угоди ОСОБА_6 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України в обсязі висунутого обвинувачення.
ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона повністю розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину кримінального правопорушення, а вона має право мовчати, мати захисника, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на її користь. Також обвинувачена пояснила, що вона розуміє наслідки укладення та затвердження угоди у вигляді обмеження права оскаржити вирок згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України. Також обвинувачена пояснила, що вона розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, вид покарання, який буде застосовано до неї в разі затвердження угоди. Угоду про примирення вона уклала добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Просила суд затвердити укладену між нею та потерпілим угоду про примирення.
Крім того, обвинувачена показала, що вона винаймала житло в м.Павлограді та їй і трьом дітям не вистачало коштів. Тому вона й вчинила такі дії.
Потерпілий просив затвердити укладену угоду. У судовому засіданні він пояснив, що розуміє характер обвинувачення щодо обвинуваченої, вид покарання, який буде застосовано до обвинуваченої в разі затвердження угоди. Угоду про примирення уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз, та без впливу будь-яких обставин, не обумовлених в угоді. Зазначив, що збитки йому відшкодовано.
Також судом досліджено документи, які характеризують особу обвинуваченої.
Прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.
В угоді передбачено, що у разі невиконання угоди про примирення потерпіла сторона відповідно до ст. 476 КПК України має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Розглядаючи питання можливості затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_6 беззастережно визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано, що обвинувачена та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого обвинувачена визнає себе винуватою, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також, що сторони розуміють наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Тому суд приходить до висновку, що умови угоди не порушують інтереси сторін і відповідають інтересам суспільства, обвинувачена в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та присутні фактичні підстави для визнання її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України.
Враховуючи викладене, суд, врахувавши викладені доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.
Крім того, відповідно до укладеної угоди сторони погодили покарання ОСОБА_6 відповідно до санкції ч. 1 ст. 190 КК України КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки. Обвинувачена пояснила, що вона розуміє визначене покарання та зможе дотриматись виконання покладених на неї обов'язків.
Оцінюючи узгоджене покарання на відповідність чинному КК України, суд приходить до висновку, що таке покарання з урахуванням особи обвинуваченої та пом'якшуючих обставин може бути призначено. Так, обвинувачена визнала вину повністю, розкаялася у вчиненому, відшкодувала завдані потерпілому збитки.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вину визнала, щиро розкаялася, суд вважає, що узгоджена міра покарання буде необхідною і достатньою для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов відсутній.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 28 травня 2024 року про примирення між обвинуваченою ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 .
Визнати КАНЦ ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за який призначити їй узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки.
Згідно ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно п.4 ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6
не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено законом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1