Справа № 623/3953/21
Провадження № 1-кп/185/321/24
08 серпня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221070000421 від 25 липня 2021 року, № 12023221070000008 від 02 січня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 (у режимі ВКЗ),
захисника - ОСОБА_5 ( ВКЗ)
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні зокрема тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, ніде не працює. Під загрозою застосування суворого покарання у вигляді позбавлення волі у випадку визнання його винуватим ОСОБА_6 може переховуватися від суду. Існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих. Також, не маючи офіційного джерела прибутків, міцних соціальних зв'язків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував. Захисник підтримала обвинуваченого.
З'ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 спливає 11.08.2024 року.
Як встановлено, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та нетяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання до восьми років позбавлення волі, не одружений, дітей не має, даних про наявність місця роботи до його затримання не надано, тобто має слабкі соціальні зв'язки.
Дані обставини самі по собі, свідчать про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Щодо ризику впливу на свідків та потерпілу, то такий ризик не є доведеним, поза розумним сумнівом, бо жодних даних про те, що обвинувачений таке вчиняв раніше, або, що має намір здійснити таке в майбутньому, не надано.
Що стосується ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик має місце, оскільки ОСОБА_3 на даний час обвинувачується у вчиненні семи кримінальних правопорушень в різні періоди часу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, разом з тяжкістю пред'явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, а саме, що він не працює, не має постійного джерела доходів, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується та обставини їх вчинення, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 372 КПК України, суд -
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 06 жовтня 2024 року включно.
Розмір застави визначити в 90840 грн.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 покласти обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 06 жовтня 2024 року включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які
перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1