Єдиний унікальний номер справи 183/8370/23
Провадження № 2/183/601/24
08 серпня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Майної Г. Є.,
з участю: секретаря судового засідання Чабаненка Д. О.,
прокурора ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради з позовом до ОСОБА_2 про припинення права володіння нерухомим майном,-
У липні 2023 року прокурор в інтересах позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив припинити володіння ОСОБА_2 нерухомим майном багатопаливної автозаправної станції, яка складається з: операторська літ. А 20,9 (кв.м), навіси літ. Б, Д, резервуар бензиновий літ. Г, резервуар ДТ літ. В, резервуари газові № 1-3, колонки № 4, № 7, зливна яма № 5, огорожа № 6, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію права власності на яку проведено 13 травня 2020 року державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Ричкою О. Ю. (номер запису 36543858), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2082973712119, та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування права на звернення до суду в інтересах позивача, послався на положення ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вказуючи, що «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокуратури до суду є порушення інтересів держави в особі Новомосковської міської ради як розпорядника земельних ділянок комунальної власності, розташованих на території м. Новомосковська. Інтереси держави у цих правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму набуття у користування комунальних земель та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері розвитку благоустрою населених пунктів, соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, забезпечення рівності усіх перед законом, в тому числі в частині дотримання порядку і правил забудови населених пунктів та отримання на конкурентних засадах земельних ділянок комунальної власності, поновлення прав територіальної громади та припинення самочинної забудови міста. Безпідставна державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, який не будувався та відсутній за місцезнаходженням, на підставі декларації, яка не видавалась, порушує права власника земельної ділянки - територіальної громади щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою, у зв'язку з чим у цьому випадку прокурор звертається в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що з відомостей, розміщених в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, установлено, що 13 травня 2020 року зареєстровано первинне право власності на об'єкт нерухомого майна: багатопаливна автозаправна станція, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2082973712119.
Підставою для здійснення державної реєстрації права власної на автозаправну станцію стала декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ДП14211016771, видана 20 червня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області. У той же час, обласною прокуратурою установлено, що зазначена декларація не видавалась, будь-які документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на АДРЕСА_1 , та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання не встановлено; у період до 31 грудня 2012 року за ОСОБА_2 будь-які об'єкти нерухомого майна на АДРЕСА_1 не реєструвалися. Обласною прокуратурою установлено, що будь-яке майно, що належить ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутнє, що підтверджується також і оглядом зазначеної земельної ділянки. Водночас, наявність зареєстрованого права власності на автозаправочний комплекс, що проведено на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка не видавалася компетентним органом, порушує права Новомосковської міської ради щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
Таким чином, оскільки державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна багатопаливної автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , яка ніколи не будувалась та відсутня за адресою і по теперішній час, відбулася безпідставно, чим порушено права територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження та відчуження земельної ділянки комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів, прокурор звертається до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 01 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, з її розглядом в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13 березня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник позивача Новомосковської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надавав. Про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав, причин неявки суду не повідомив. Представником відповідача подано письмові пояснення, у яких сторона відповідача заперечувала проти позову.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши вступне слово та пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Фактичні обставини справи, установлені судом.
Відповідно до відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 13 травня 2020 року державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Ричкою О. Ю. зареєстровано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) первинне право власності на об'єкт нерухомого майна - багатопаливна автозаправна станція, яка складається з: операторська літ. А 20,9 (кв.м), навіси літ. Б, Д, резервуар бензиновий літ. Г, резервуар ДТ літ. В, резервуари газові № 1-3, колонки № 4, № 7, зливна яма № 5, огорожа № 6, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2082973712119. Підставою для здійснення державної реєстрації права власної на автозаправну станцію стала декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ДП14211016771, видана 20 червня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (а.с. 65-67, 68-73).
Відповідно до повідомлення Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) № 1694/05/13-22 від 01 лютого 2022 року, наданого на запит обласної прокуратури, шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на АДРЕСА_1 , та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, не виявлено (а.с. 55-56, 57-59).
Перевіркою Реєстру дозвільних документів до 06 липня 2020 року на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за критерієм пошуку «номер документу» Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 20 червня 2011 року № ДП14211016771, яка стала підставою для здійснення державної реєстрації права власної на спірну автозаправну станцію, також не знайдено (а.с. 187).
За повідомленням КП «Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 24 лютого 2022 року № 50 відомості щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 у період до 31 грудня 2012 року в КП «НМБТІ» ДОР», відсутні (а.с. 62). Крім того, установлено, що будь-яке майно, що належить ОСОБА_2 за вказаною адресою відсутнє.
Норми права, які застосовує суд, і мотиви їх застосування.
Відповідно до положень ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, у тому числі, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Інтереси держави у цих правовідносинах, полягають у забезпеченні правомірного режиму набуття у користування комунальних земель та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері розвитку благоустрою населених пунктів, соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, забезпечення рівності усіх перед законом, в тому числі в частині дотримання порядку і правил забудови населених пунктів та отримання на конкурентних засадах земельних ділянок комунальної власності, поновлення прав територіальної громади та припинення самочинної забудови міста.
Безпідставна державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, який не будувався та відсутній за місцезнаходженням, на підставі декларації, яка не видавалась, порушує права власника земельної ділянки - територіальної громади щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою, у зв'язку з чим, суд вважає, що у цій справі прокурор правомірно звертається до суду в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.
Відповідно до статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Згідно зі ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада села є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень, а відповідно до ст. 10 зазначеного Закону сільська, селищна рада є представницьким органом територіальної громади і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження, визначені Конституцією України та законами України.
Приписами ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Як убачається зі змісту ст. 2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є, зокрема, територіальні громади.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Згідно зі ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
З урахуванням того, що спірний об'єкт нерухомого майна знаходяться у межах населеного пункту, власником земельної ділянки під нею є саме Новомосковська міська територіальна громада.
Отже, Новомосковська міська рада є органом, який на теперішній час наділений правом розпорядження земельними ділянками комунальної власності на території міста Новомосковська.
Положеннями частини 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав.
Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 ст. 16 ЦК України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту.
Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Зокрема, таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 904/9169/17.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
При цьому, ЄСПЛ у питаннях оцінки «пропорційності», як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання поновлення інтересів держави у даних правовідносинах, що полягають у забезпеченні правомірного режиму набуття у користування комунальних земель та належної реєстрації такого права, дотримання основ державної діяльності у сфері розвитку благоустрою населених пунктів, соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, забезпечення рівності усіх перед законом, в тому числі в частині дотримання порядку і правил забудови населених пунктів та отримання на конкурентних засадах земельних ділянок комунальної власності, поновлення прав територіальної громади та припинення самочинної забудови міста.
Звернення Дніпропетровської обласної прокуратури до суду з позовом, у цьому випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, оскільки уповноважений орган самостійно до суду не звернувся.
Наявність зареєстрованого права власності, перешкоджає належному володінню, розпорядженню та користуванню майном комунальної власності, його передачі відповідальній особі з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади міста, у тому числі шляхом забезпечення надходження коштів до місцевого бюджету від використання майна, земельної ділянки.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України).
Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).
При цьому згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на момент внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та ч. 4 ст. 15 вказаного Закону (в редакції станом на момент внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (ст. 22 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Статтею 24 Закону визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
З огляду на викладене, державну реєстрацію права власності на багатопаливну автозаправну станцію, яка складається з: операторська літ. А 20,9 (кв.м), навіси літ. Б, Д, резервуар бензиновий літ. Г, резервуар ДТ літ. В, резервуари газові № 1-3, колонки № 4, № 7, зливна яма № 5, огорожа № 6, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2082973712119), здійснено за відсутності належних правових підстав, чим порушено встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у редакції з 26 липня 2022 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.
Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову.
Указана позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від 22 серпня 2018 року № 925/1265/16, від 04 серпня 2018 року у справі № 915/127/18.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові № 904/7803/21 від 19 квітня 2023 року зазначив, що стаття 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є процедурною нормою і не містить та не може містити приватноправових способів захисту. Ці висновки сформульовані в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 316/2082/19. Тому посилання у статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав не є встановленням приватно-правових способів захисту прав.
При цьому, законами України не встановлено способу захисту для випадків, коли за особою зареєстроване право власності чи інше речове право, яке не може бути зареєстроване за жодною особою. Тобто у законах наявна прогалина, яка має бути заповнена за аналогією закону чи права (стаття 8 ЦК України).
Функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Подібні висновки неодноразово формулювалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 48).
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89) передбачає, що відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 100).
Отже, фактичне володіння нерухомим майном здійснюється шляхом оголошення в реєстрі права на нерухоме майно. Володіння, оголошення (як і будь-який факт) не можуть бути скасовані. Тому вимога скасувати державну реєстрацію права власності не відповідає належному способу захисту. Також не відповідає належному способу захисту вимога про припинення права власності відповідача, оскільки позивач вважає, що право власності відповідача не виникало взагалі відповідно до частини другої статті 376 ЦК України (як і сам спірний об'єкт не виник як об'єкт права власності).
Виходячи з правової природи реєстрації прав на нерухоме майно як способу володіння ним та беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства (аналогія права), у випадку, якщо заінтересована особа - позивач (власник земельної ділянки, інший правоволоділець) вважає, що зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об'єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб'єктом, був відкритий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об'єкт.
Разом з тим, невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20). Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду у справі № 904/7803/21 від 19 квітня 2023 року.
Таким чином, установлено факт безпідставної державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна багатопаливної автозаправної станції за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , яка ніколи не будувалась та відсутня за адресою і по теперішній час, чим порушено права територіальної громади на дотримання законного порядку користування, володіння, розпорядження та відчуження земельної ділянки комунальної власності, належної реєстрації речових прав на нерухоме майно на ній, дотримання законодавства у сфері забудови населених пунктів.
З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Новомосковській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками комунальної власності, наявні підстави для припинення володіння відповідача на нерухоме майно: багатопаливна автозаправна станція, яка складається з: операторська літ. А 20,9 (кв.м), навіси літ. Б, Д, резервуар бензиновий літ. Г, резервуар ДТ літ. В, резервуари газові № 1-3, колонки № 4, № 7, зливна яма № 5, огорожа № 6, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2082973712119.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов за заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Новомосковської міської ради до ОСОБА_2 про припинення права володіння нерухомим майном - задовольнити повністю.
Припинити володіння ОСОБА_2 нерухомим майном багатопаливної автозаправної станції, яка складається з: операторська літ. А 20,9 (кв.м), навіси літ. Б, Д, резервуар бензиновий літ. Г, резервуар ДТ літ. В, резервуари газові № 1-3, колонки № 4, № 7, зливна яма № 5, огорожа № 6, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрацію права власності на яку проведено 13 травня 2020 року державним реєстратором Вільненської сільської ради Новомосковського району Ричкою О. Ю. (номер запису 36543858), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2082973712119.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- Дніпропетровська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909938, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 38;
- Новомосковська міська рада, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14;
- ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено та підписано 08 серпня 2024 року.
Суддя Г.Є. Майна