Справа № 183/5093/24
№ 3/183/4553/24
07 серпня 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за таких обставин: 07 травня 2024 року о 10 годині 15 хвилин на ділянці 1007 км траси М30 Новомосковського району Дніпропетровській області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Flex», н/з НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинку транспортного засобу, не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини, де скоїв наїзд на відбійник. В результаті ДТП автомобіль та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушено п. п. 12.1, 12.3 ПДР.
В суд ОСОБА_1 та його захисник Смірнова Н.А. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи. Разом із тим, 07.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від захисника надійшло клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в якому захисник одночасно просила розглянути вказане клопотання та справу про адміністративне правопорушення без її участі та без участі її підзахисного.
Клопотання захисник обґрунтувала тим, що свою вину у вказаному правопорушенні ОСОБА_1 категорично не визнає. Як і під час складення протоколу про адміністративне правопорушення позиція ОСОБА_1 зводиться до наступного: 07.05.2024 приблизно о 10.15 водій ОСОБА_1 , рухаючись по трасі М30 в бік м. Дніпро зі сторони м. Павлоград, приблизно на 1007 км, рухаючись в лівій смузі, наближаючись до перехрестя за 10-15 м помітив як зі сторони м. Новомосковська в бік головної траси М30 почав рух автомобіль Hyundai Accent, синього кольору (д.н.з. автомобіля ОСОБА_1 не запам'ятав). Коли вказаний автомобіль перетнув праву полосу траси М30, ОСОБА_1 , намагаючись уникнути зіткнення з вказаним автомобілем і рухаючись цією ж трасою, повернув праворуч таким чином, щоб не зіштовхнутись з автомобілем Hyundai Accent, та одночасно здійснив миттєве гальмування. Допустивши зіткнення з відбійником, ОСОБА_1 вийшов з салону автомобіля та помітив, що автомобіль Hyundai Accent покинув місце пригоди. Після чого ОСОБА_1 викликав поліцію.
Наведені факти в дійсності підтверджуються відеозаписом з реєстратора, розміщеного в салоні автомобіля ОСОБА_1 на час ДТП. При складенні протоколу вказане відео було надано поліцейським для врахування при дослідженні обставин справи та вирішенні питання про притягнення винних. Проте ні факти, зафіксовані на цьому відео, ні саме відео не відображено в протоколі про адміністративне правопорушення. В той же час вказаний відеозапис свідчить про відсутність вини в діях ОСОБА_1 , які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.05.2024 року.
Захисник зазначає, що з урахуванням наведеного, слід стверджувати, що причиною ДТП, яка мала місце 07.05.2024, є протиправні дії водія Hyundai Accent, який грубо порушуючи п. 16.11 ПДР, не надав дорогу транспортному засобу, який наближається до перехрестя нерівнозначних доріг по головній дорозі, а саме автомобілю під керуванням ОСОБА_1 .
З огляду на раптовість протиправних дій водія автомобіля Hyundai Accent, водій ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування та змінив напрямок руху (повернув праворуч), аби не допустити аварію за участі транспортних засобів. Тим самим уникнувши ДТП з потерпілими особами.
Так, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Flex, д.н.з. НОМЕР_1 , не міг передбачити того, що водій автомобіля Hyundai Accent буде здійснювати свій рух з порушенням ПДР. В той же час, ОСОБА_1 при виявленні вказаного факту були вчинені всі можливі дії для недопущення аварії за участі транспортного засобу.
Отже, стверджує захисник, ОСОБА_1 не мав змоги заздалегідь передбачити наміри водія автомобіля Hyundai Accent порушити ПДР та об'єктивно врахувати дорожню обстановку, з огляду на те, що останній здійснив виїзд на полосу головної дороги раптово та непередбачувано. У зв'язку з чим, захисник просить провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення разом зі схемою місця ДТП, долученою до нього; письмові пояснення ОСОБА_1 .
Крім того, судом досліджені наданий захисником відеозапис з відеореєстратора, розміщеного в салоні автомобіля ОСОБА_1 під час ДТП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП сформульована законодавцем як бланкетна, тому для встановлення ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які унормовують правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед ПДР, для з'ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення ним вимог п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, що і стало причиною ДТП за обставин, викладених у протоколі.
Відповідно пункту 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно з пунктом 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Суд звертає увагу на те, що наявність у діях водія причинного зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 537/1916/18 від 26.01.2021, при виявленні причинного зв'язку необхідно враховувати як дії (бездіяльність) особи, яка керує транспортним засобом, так і неналежне (у тому числі невинне) поводження інших учасників руху (тобто й пішохода), що також може виключити відповідальність водія. Крім того, при вирішенні питання про причинний зв'язок ураховується наявність у водія технічної можливості уникнути шкідливого наслідку. Якщо такої можливості не було і встановлено, що аварійну ситуацію викликано не ним, то відповідальність водія виключається. У випадку, коли вказану ситуацію було створено самим водієм-порушником, відсутність технічної можливості уникнути шкідливих наслідків юридичного значення не має.
З досліджених матеріалів справи, продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора ОСОБА_1 , вбачається, що останній рухався по головній дорозі, не порушуючи правила дорожнього руху, та при цьому не здійснюючи будь-яких маневрів. В цей час водій автомобіля Hyundai Accent, синього кольору, грубо порушуючи п. 16.11 ПДР, не надав дорогу транспортному засобу, який наближається до перехрестя нерівнозначних доріг по головній дорозі, а саме автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , почав виїжджати на головну дорогу, тим самим створив аварійну обстановку ОСОБА_1 . З огляду на раптовість протиправних дій водія автомобіля Hyundai Accent, водій ОСОБА_1 застосував екстрене гальмування та змінив напрямок руху (повернув праворуч), аби не допустити зіткнення з автомобілем Hyundai Accent.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно з п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Отже, надаючи правову оцінку діям водія ОСОБА_2 з огляду на необхідність дотримання іншими учасниками руху, зокрема водієм автомобіля Hyundai Accentвимог п. 1.4 та розділу 16 Правил дорожнього руху, за фактичних обставин, встановлених під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які би свідчили про причинно-наслідковий зв'язок саме дій водія ОСОБА_1 з настанням та наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на конкретні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 не міг уникнути зіткнення з перешкодою у вигляді відбійника через створення аварійної обстановки водієм автомобіля Hyundai Accent, оскільки він не зобов'язаний був виходити з можливості грубого порушення Правил дорожнього руху іншим водієм. ОСОБА_1 не передбачав і не мав можливості передбачити, що на перехресті нерівнозначних доріг, на полосу його руху по головній дорозі виїде автомобіль з другорядної дороги.
Отже, під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження факт порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, що перебуває у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, разом зі схемою місця ДТП, не можуть бути беззаперечними доказами вини особи, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказують співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Тому, на переконання суду, відомості відображенні поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення про порушення водієм ОСОБА_1 п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху і, як наслідок наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
Інших беззаперечних і достатніх доказів, які би доводили вину ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 вимог ПДР та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 124, 247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий