Справа № 183/8090/24
№ 3/183/4633/24
07 серпня 2024 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Маньківка Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця, такелажника евакуаційного відділення взводу обслуговування та ремонту ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
У провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 26.07.2024 під час перевірки старшим лейтенантом ОСОБА_2 наявності особового складу була виявлена відсутність солдата ОСОБА_1 на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Для виявлення місцезнаходження були організовані пошукові заходи протягом 26.07.2024, за результатами яких солдат ОСОБА_3 вийшов на зв'язок та повідомив, що він запізнився на автобус та не має змоги прибути на службу своєчасно. Причину запізнення на автобус солдат ОСОБА_3 не повідомив.
Близько 07.30 27.07.2024 солдат ОСОБА_1 зайшов на територію військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Таким чином солдат ОСОБА_1 був відсутній на службі у військовій частині без поважних причин 1 добу.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт командира ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону капітана ОСОБА_4 ; пояснення командира кранового взводу ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_5 , водія-слюсаря ПРМА-2М пересувної механічної майстерні взводу обслуговування та ремонту ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону солдата ОСОБА_6 ; пояснення командира відділення дорожньої техніки технічного взводу ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону молодшого сержанта ОСОБА_7 ; письмові пояснення такелажника евакуаційного відділення взводу обслуговування та ремонту ремонтно-технічної роти понтонно-мостового батальйону ОСОБА_1 ; копію військового квитка ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Тобто, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, полягає у: 1) самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби); 2) самовільному залишенні військової частини або місця служби військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів; 3) нез'явленні його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення; 4) нез'явленні з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Разом із тим, протоколом про адміністративне правопорушення констатовано, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, не з'явився на військову службу протягом однієї доби після закінчення основної щорічної відпуски без поважних причин, тобто в умовах воєнного стану, який діє на всій території України з 24.02.2022, в чому останнього і обвинувачено.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кібер просторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався, та діє дотепер.
Суд зауважує, що на підставі Закону України № 2839-IX від 13.12.2022, який набрав чинності 27.01.2023, відповідальність за ст. 172-11 КУпАП посилено в частині відповідальності за дії вчинені в період дії воєнного стану. Тобто, військовослужбовець може бути притягнутий до відповідальності за ст. 172-11 КУпАП, за діяння, передбачені частиною першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану. Отже, за наявності кваліфікуючої ознаки - вчинення правопорушення в умовах дії воєнного стану, кваліфікація дій особи за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП виключається, та Кодексом про адміністративні правопорушення на день розгляду справи не передбачена.
Посилання уповноваженої особи при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на те, що на їх переконання системний аналіз ст. 172-11 КУпАП разом зі ст. 9 КУпАП та ст. ст. 407, 408 КК України дає підстави для висновку, що відсутність військовослужбовця, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, тривалістю до 3-х днів, має наслідком саме адміністративну відповідальність за ст. 172-11 КУпАП, суд відхиляє як не необґрунтовані, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права.
Суд звертає увагу, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, буде порушувати вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Отже, дослідивши наявні матеріали справи, з урахуванням того, суд позбавлений можливості самостійно кваліфікувати дії особи, доходжу висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 3 ст. 172-11, ст. ст. 247, 251, 256, 280 КУпАП України, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий