Справа № 505/2461/24
Провадження № 3/505/1878/2024
Іменем України
06.08.2024 р. суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
не працюючу, яка мешкає та зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ,
-за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
14 травня 2024 року о 16 години 30 хвилин, ОСОБА_1 за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи по вул. Патріотів в м. Подільськ, Одеської області, чинив сварку з гр. ОСОБА_3 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, вчинивши адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП не досягши віку адміністративної відповідальності. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Будь-яких заперечень на протокол про вчинене адміністративне правопорушення не надіслала, хоча про його складання була обізнана. Вказане дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 самоусунулась від виконання процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, тому роблю висновок про можливість розгляду справи в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона вину за ч. 3 ст. 184 КУпАП визнає.
Вивчивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 106554 від 23 травня 2024 року, реєстрацію ЄО №4011 від 14 травня 2024 року, заявою ОСОБА_3 , письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , копію паспорту ОСОБА_1 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , роздруківку ІПНП «Цунамі», суддя вважає за необхідне визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 3 КУпАП та враховуючи, що у ОСОБА_1 скрутне матеріальне становище, вона не працює, на її утриманні перебуває неповнолітній син і в Україні оголошено воєнний стан, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Керуючись ст. 22 КУпАП, ст. 184 ч. 3 КУпАП, ст.ст. 283-284, 287 КУпАП, суддя -
Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 3 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оголосивши їй усне зауваження.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська