Дата документу 05.08.2024
Справа № 334/4875/24
Провадження № 2-а/334/53/24
05 серпня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Гнатюка О.М., за участю секретаря судового засідання Алєйнікової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дічко Віталій Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дічко В.С., звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 276 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП від 27.05.2024 року, закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.05.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали адміністративної справи відносно позивача та винесено постанову № 276, відповідно до якої ОСОБА_1 20.05.2024 року о 09 год. 00 хв. не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про наявність поважної причини для неявки не повідомив, із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звертався, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»., чим вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП., у зв'язку із чим на останнього накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.
Водночас, позивач 10.01.2023 року був призваний на вйськову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та прозходив військову службу у військових частинах НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . На даний час, позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , з віськової служби не звільнен, жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 не має, не перебував на його обліку, не мешкав у Василівському районі, під час вручення повістки повідомляв про свій статус військовослужбовця. Позивач вважає, що він не порушував законодавство про мобілізацію, виконав його повністю, оскільки є діючим військовослужбовцем, та не є суб'єктом зазначеного правопорушення, а отже постанова № 276 є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач та його представник у судове засідання не зявились, заяву про слухання справи за їхньої відсутності не надано.
27.06.2024 року до суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення розгляду справи та надання часу на подання відзиву.
На теперішній час до суду не нідійшов відзив від представника відповідача, крім цього, матеріали справи не містять заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на викладене, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Із матеріалів справи вбачається, що 27.05.2024 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 розглянув матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , на підставі чого винесено постанову № 276, відповідно до якої ОСОБА_1 20.05.2024 року о 09 год. 00 хв. не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про дату, час та місце прибуття був повідомлений особисто 16.05.20247 року, що підтверджується підписом на корінці від повістки, про наявність поважної причини для неявки не повідомив, із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звертався, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу»., чим вчинив правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП., у зв'язку із чим на останнього накладено штраф у розмірі 3400,00 грн.
ОСОБА_1 є військовослужбовцем згідно до військового квитка серії НОМЕР_5 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.12.2022 року.
За правилами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ч.1 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакцій на час виникнення спірних правовідносин) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з абзацем 2 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно із абз. 3 ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 673, поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), які підтверджені відповідними документами (довідками), визнається, зокрема, хвороба.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а отже не є суб'єктом складу правопорушення за ч. 2 ст. 20-1 КУпАП у розумінні вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзацу 2 частини 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини позивача трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 ч. 2 КУпАП.
Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 210-1 ч. 2 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.ст. 210-1 ч. 2, 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дічко Віталій Сергійович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 27.05.2024 № 276, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст.210-1 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя О.М. Гнатюк