08.08.2024
Справа № 331/949/22
Провадження № 1-кс/331/1487/2024
08 серпня 2024 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчих: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , володільця майна - ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 22022080000000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
Адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 22022080000000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2024 року (справа № 331/949/22) накладений арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно (грошові кошти), яке було вилучено 03.06.2024 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на паперові предмети схожі на банкноти Євро, а саме: номіналом 20 - 10 шт., номіналом 50 - 192 шт., номіналом 100 - 22 шт. Зазначені вище грошові на праві власності належить ОСОБА_5 , яка не має процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні. Посилаючись на те, що розгляд клопотання органу досудового розслідування про арешт майна проходив без участі власника майна та його представника, вони були позбавлені можливості надавати пояснення та документи, які підтверджують право власності на грошові кошти, які належить ОСОБА_5 та на які накладено арешт. З огляду на викладене, просив вказане клопотання задовольнити, посилаючись на те, що арешт накладено необґрунтовано.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , внесене клопотання підтримав за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просив його задовольнити у повному обсязі.
Власник майна - ОСОБА_5 в судовому засіданні вказане клопотання просила задовольнити та пояснила суду, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в якій був проведений обшук 03.06.2024 року, належить на праві власності їй, її доньці та її сину. У 2000 році її син виїхав в Португалію, де і проживає на даний час. До повномасштабного вторгнення зс РФ на територію України у вказаній вище квартирі проживала вона, її донька, її зять - ОСОБА_8 та двоє її онуків. З моменту виїзду до Португалії, її син щороку приїжджав до неї у гості та передавав їй певну суму грошей в євро, щоб забезпечити її потреби та придбати окреме житло. 29.02.2022 року, після початку бойових дій в Україні, вона виїхала до сина в Португалію. ОСОБА_10 нею грошові кошти в сумі 6000 Євро, які передавав їй її син, вона залишила за адресою місця проживання, під наглядом своєї доньки. Перебуваючи в Португалії, вона певний час проживала у свого сина та знаходилась на його утриманні, а згодом отримала окреме соціальне житло та оформила отримання грошової допомоги в розмірі 237,25 євро щомісячно. Також вона отримувала пенсійні виплати та працювала в пральні за грошову винагороду 25 євро за відпрацьовані 8 годин. За весь час перебування в Португалії, вона заощадила 6000 євро, які двома посилками по 3000 євро (навесні 2023 року та взимку 2024 року) передала своїй доньці на зберігання через автоперевізника. 22.03.2024 року її донька разом з її онуками виїхала за кордон. 11.06.2024 року вона повернулась до України. Також зазначила, що на дату проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , сума заощаджених нею грошових коштів складала 12000 євро.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засідання просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, матеріалами провадження встановлено, що в провадженні СВ УСБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 22022080000000075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2022 року за підозрою ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч, 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.06.2024 року задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області та накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучено 03.06.2024 року під час проведення обшуку квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:Wi-Fi роутер у корпусі чорного кольору марки TP-Link Archer C54, S/N 223A0460004369 із зарядним пристроєм; паперові предмети зовні схожі на банкноти національної валюти України, номіналом 500 у кількості 16 шт. та номіналом 200 у кількості 5 шт., а також паперові предмети схожі на банкноти Євро, а саме: номіналом 10 - 1 шт., номіналом 20 - 12 шт., номіналом 50 - 192 шт., номіналом 100 - 22 шт.; ноутбук марки Samsung модель NP-R53-JA08UA, S/N ZTLY93FZ800157H із зарядним пристроєм.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.
Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
В обґрунтування клопотання про скасування арешту майна адвокатом ОСОБА_6 зазначено, що зазначені грошові кошти (у валюті євро), на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , набуті нею законним шляхом та не мають жодного відношення до вказаного кримінального провадження. ОСОБА_5 не має ніякого процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні. Вважає, що за таких обставин арешт накладено необґрунтовано.
З пояснень ОСОБА_5 , наданих нею в судовому засіданні, встановлено, що протягом певного періоду часу вона накопичувала заощадження з метою придбання окремого житла, які зберігались за адресою: АДРЕСА_1 , загальна сума яких складає 12000 євро.
Відповідно до протоколу обшуку від 03.06.2024 року, відеозапис якого був продемонстрований у судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України, встановлено, що під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим було запропоновано ОСОБА_8 добровільно видати цінні речі або предмети. На пропозицію слідчого, останній дістав із шафи-пенала коробку, в якій окремо від документів та інших грошових коштів, у прозорому полімерному пакеті, перев'язаному гумовою стрічко, зберігались грошові кошти в сумі 12000 євро, купюрами номіналом 20 євро в кількості 10 штук, номіналом 50 євро в кількості 192 штуки, номіналом 100 євро в кількості 22 штуки. На запитання слідчого стосовно походження вказаних грошових коштів, ОСОБА_8 повідомив, що вони належать його тещі.
З огляду на викладене, слідчим суддею встановлено, що грошові кошти в сумі 12000 євро, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2024 року, належить на праві власності ОСОБА_5 , яка не має ніякого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні.
Згідно вищевказаної ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на вказане майно є необхідність забезпечення збереження речових доказів, які могли бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Проте, такі обґрунтування не знайшли свого підтвердження відносно вилучених під час проведення обшуку грошових коштів в сумі 12000 євро, оскільки не доведено, яке відношення до досліджуваних обставин вчиненого кримінального правопорушення вони мають, разом з тим, не обґрунтовано яким критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідають зазначені грошові кошти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, доведено, що подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, порушує права власника на вільне володіння та користування майном, оскільки його накладення було необґрунтованим, з огляду на що накладений арешт підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про часткове скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 22022080000000075, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2022 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України - задовольнити.
Частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 червня 2024 року, а саме на паперові предмети схожі на банкноти Євро: номіналом 20 - 10 шт., номіналом 50 - 192 шт., номіналом 100 - 22 шт.; які були вилучені 03.06.2024 року під час проведення обшуку квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати слідчого СВ УСБУ в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вирішити питання стосовно повернення вказаного майна законному власнику - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1