Справа № 302/993/24
1-кп/302/142/24
340
08 серпня 2024 рокуселище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в селищі Міжгір'я кримінальне провадження, відомості про яке внесені 13 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071110000137 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ізки Міжгірського району Закарпатської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України,
12 липня 2024 року ОСОБА_4 , який був водієм квадроциклу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння, будучи доставленим для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП у приміщенні ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 і ч. 1 ст. 130 КУпАП, розраховуючи на можливість не складання працівником поліції щодо ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, тобто на невчинення дії з використанням влади, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поклав грошові кошти в сумі 2570 гривень на стіл службового кабінету та прикрив папкою, тобто надав їм неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є службовими особами Національної поліції України, які відповідно до чинного законодавства та посадової інструкції наділені повноваженнями з безпосереднього складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_4 кваліфікуються як надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею в інтересах того хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині визнав повністю.
Вирішуючи питання щодо обсягу дослідження доказів суд установив, що фактичні обставини справи повністю визнаються учасниками справи, відповідно до їх викладу в обвинувальному акті та не оспорюються ними. При цьому суд з'ясував чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин та перевірив добровільність їх позицій.
Суд роз'яснив учасникам справи, що у випадку визнання ними обставин провадження, може бути визнано недоцільним дослідження доказів на підтвердження таких обставин, - в такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
На підставі частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників справи, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які підтверджують подію кримінального правопорушення та вину ОСОБА_4 у його вчиненні та ніким не оспорюються.
Відповідно до частин третьої й четвертої статті 349 КПК України суд обмежив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням даних, які характеризують його особу.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав суду показання, що 12 липня 2024 року в селі Буковець Хустського району керував квадроциклом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду - перекинувшись із транспортним засобом у річку. ОСОБА_4 хотів домовитись із працівниками поліції щоб ті не складали відносно нього протоколи про адміністративне правопорушення, а тому вирішив надати їм грошові кошти в сумі 2 750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) гривень 00 коп. як неправомірну вигоду. Перебуваючи у ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 вказані кошти поклав на робочий стіл і прикрив папкою в службовому кабінеті, де перебували працівники поліції. Поліцейські відмовились від отримання неправомірної вигоди та повідомили про зазначений факт органи Національної поліції. ОСОБА_4 окрім визнання своєї вини, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, щиро розкаявся й обіцяв суду не порушувати закон в майбутньому. Повідомив, що активно сприяв органам досудового розслідування. Просив суворо його не карати та повідомив про готовність понести призначене покарання.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того, хто надає, дій з використанням наданого їй службового становища.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з загальних засад призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, дані про особу винного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, на обліку психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає - щире каяття й активне сприяння в розкритті злочину.
Обставиною, яка обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України - є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
З досудової доповіді Хустського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Закарпатській області від 07.08.2024 року ОСОБА_4 вбачається, що ризик вчинення повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб оцінюється як середній, що, на думку, органу пробації свідчить про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид і міру покарання у межах, установлених у санкції частини 1 статті 369 Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винуватого, фактичні обставини справи, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, та однієї обставини, яка обтяжує покарання, з врахуванням загальних засад призначення покарання, регламентованих ст. 65 КК України, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу. Суд уважає, що саме таке покарання є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальних витрат немає.
Вирішуючи долю речових доказів, а саме: грошових коштів у сумі 2 570 гривень, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області (квитанція № 286 ID 3024200631388139) з урахуванням, що такі є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати конфіскацію на підставі ч.9 ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не застосовано.
Керуючись статтями 100, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Скасувати арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 16.07.2024 на майно у виді грошових коштів в національній валюті в сумі 2 570 грн (дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень 00 к).
Речові докази: грошові кошти у сумі 2 570 грн (дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень 00 к), які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області (квитанція № 286 ID 3024200631388139) - конфіскувати в доход держави.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний термін з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1