Справа № 243/6265/24
Провадження № 2/243/1554/2024
07 серпня 2024 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Дюміна Н.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Слов'янської окружної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -
05 серпня 2024 року представник позивача звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.
Разом із позовною заявою представник Слов'янської окружної прокуратури надіслав суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що Слов'янською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах території Слов'янської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства.
За результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:005:1068 загальною площею 0,1168 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території АДРЕСА_1 була громадянкою російської федерації. (паспорт громадянина російської федерації: НОМЕР_1 від 21.05.2013).
З метою підтвердження зазначених відомостей Слов'янською окружною прокуратурою до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області спрямовано запит від 31.01.2024 № 57-310 вих-24, у відповідь на який Головне управління ДМС листом від 06.02.2024 № 1401.2.3-600/1401.2.10-24 повідомило, що за наявними обліками, згідно бази даних ЄІАС УМП ДМС України відомості щодо факту документування паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на постійне/тимчасове проживання в у Україні на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
За обліками РТГ ІП «Реєстрація місця проживання» ОСОБА_1 зареєстрованою/знятою з реєстрації місця проживання на території Донецької області, не значиться.
Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 набула 05.10.2018 право власності на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована по АДРЕСА_1 , та протягом року не виконала покладений на неї у зв'язку з цим обов'язок - не відчужила частку земельної ділянки.
Зазначений факт підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з цим, вищезазначена земельна ділянка сільськогосподарського призначення ( частка) підлягає конфіскації у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави України.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (до 05.10.2019) добровільно не відчужила її, на теперішній час наявні підстави для конфіскації цієї земельної ділянки на користь держави в судовому порядку.
Дана процедура імперативно передбачена частиною 4 статті 81 та статтею 145 Земельного кодексу України та не передбачає винятків.
При цьому невиконання ОСОБА_1 покладеного на неї обов'язку з добровільного відчуження частки земельної ділянки порушує інтереси держави у сферах належного порядку набуття та реалізації всіма суб'єктами прав на землі сільськогосподарського призначення, національної безпеки держави, державного суверенітету, економічної та продовольчої безпеки.
На даний час ОСОБА_1 всупереч законодавчій забороні безперешкодно володіє та розпоряджається часткою спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:005:1068.
У зв'язку з цим, вищезазначена частка земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає конфіскації у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадстру в Донецькій області.
На підставі наведеного просить суд накласти арешт на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1414100000:01:005:1068 загальною площею 0,1168 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1493757514141), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), та яка підлягає конфіскації на користь держави шляхом припинення права власності ОСОБА_1 та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Відповідно до положень статей 150, 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Згідно з вимогами ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, крім іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібні для забезпечення позову У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При цьому слід мати на увазі, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та не встановлюється наперед результат розгляду справи по суті позову.
Пунктами 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 роз'яснено судам, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь - якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Як вбачається зі змісту заяви, є підстави вважати, що земельна ділянка успадкована громадянкою російської федерації ОСОБА_1 05.10.2018 та незаконно перебуває у її власності, оскільки вона упродовж року після набуття права власності на спірну земельну ділянку не виконала обов'язку по її відчуженню.
Прокуратурою встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого у реєстрі 23.02.2018 за №168, ОСОБА_1 набула право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 1414100000:01:005:1068 0,1168 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку зазначеної земельної ділянки 23.02.2018 зареєстроване в Державному реєстрі речових право на нерухоме майно.
Разом із цим, прокуратурою виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв'язку з перебуванням у приватній власності ОСОБА_1 зазначеної частки земельної ділянки.
Згідно із ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Таким чином, прокуратура вважає, що оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила її, є підстави для її конфіскації у власність держави.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен, зокрема, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном може призвести до незворотних наслідків.
При обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.
Крім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Суд вважає, що заява Слов'янської окружної прокуратури містить належне обґрунтування необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо 1/2 частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення 1414100000:01:005:1068 загальною площею 0,1168 га.
Приймаючи до уваги, що невжиття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає необхідним задовольнити заяву, шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 та заборони їй та будь-якій іншій особі вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 157, 247 ЦПК України,-
Заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Слов'янської окружної прокуратури яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Накласти арешт на на частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1414100000:01:005:1068 загальною площею 0,1168 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1493757514141), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), та яка підлягає конфіскації на користь держави шляхом припинення права власності ОСОБА_1 та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 16, ЄДРПОУ 39767332).
2. Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) та будь-яким суб'єктам реєстраційних дій (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме щодо частки земельної ділянки сільськогосподарського призначення 1414100000:01:005:1068 площею 0,1168 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна1493757514141), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 .
Копію ухвали негайно направити для виконання до «Центру надання адміністративних послуг» Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання та сторонам для відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Суддя Н.О.Дюміна