Єд. унік. № 243/6122/24
Провадження № 1-кп/243/845/2024
про призначення до судового розгляду
07 серпня 2024 року м. Слов'янськ
Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024050010006282 від 18 липня 2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с.Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, снайпера (другої категорії) 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 , старшого солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України,
01 серпня 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб без визначення розміру застави, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, вказав, що заявлені прокурором ризики є припущеннями, вони нічим не підтверджені.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що наміру переховуватися від суду немає.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03.07.2024 до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави на підставі встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Норми КПК України не містять визначення поняття "обґрунтованість підозри".
Втім, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року). Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема, протоколами слідчих дій.
Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі "Смирнов проти Росії", наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, встановивши ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд приходить до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, адже дії ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину та військовослужбовцем, щодо переховування від суду (у разі їх вчинення) утворять склад іншого злочину, кваліфікованого за ч.5 ст. 407 або ч.4 ст. 408 КК України.
На даний час суд також вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, спільно з якими проходив військову службу, з метою спонукання їх до зміни наданих ними показань.
Водночас, суд не вбачає наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який прокурор обґрунтовує можливістю знищення документів, що мають значення для кримінального провадження, або вчинення самокалічення чи симулювання хвороби з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки такі висновки прокурора є припущеннями, що не підтверджені будь-якими фактичними даними. Не виключаючи можливість настання таких обставин, суд зважає на значно низький ступінь ймовірності їх настання для того, щоб встановити наявність такого ризику.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, тому суд вважає, що є законні підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.
Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею було визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням позиції обвинуваченого суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
В порядку підготовки справи до розгляду прокурором заявлено про необхідність розглядати справу у закритому судовому засіданні, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про місцеперебування підрозділів ЗСУ. Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Положенням ст.27 КПК України визначено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні лише у разі якщо, зокрема, здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. З метою запобігання зовнішній та внутрішній загрозі безпеки України, з метою не розголошення відомостей щодо місця розташування підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також інформації, поширення якої може завдати шкоди інтересам держави, суд вважає необхідним розгляд даного кримінального провадження здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього провадження.
Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:
1) дана справа підсудна Слов'янському міськрайонному суду Донецької області;
2) справа підлягає розгляду у закритому судовому засіданні;
3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;
4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Згідно ч. 1 ст. 3141 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч. 2 ст. 3141 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, нижня межа санкції якого становить 5 років позбавлення волі, тому необхідно зобов'язати орган з питань пробації скласти, відповідно до ст. 9 Закону України "Про пробацію", досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого.
З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, до судового розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 199, 314, 315 КПК України, суд
Призначити справу до судового розгляду у закритому судовому засіданні на 15 серпня 2024 року о 13-30 год.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті, строком на 60 діб, тобто до 05 жовтня 2024 включно.
Доручити представнику органу персоналу пробації підготувати, відповідно до ст. 9 Закону України "Про пробацію", досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_5 , яку подати до суду в строк до 26 серпня 2024 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Копію ухвали направити для виконання начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 у Збройних силах України, органу пробації.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її постановлення, підлягає негайному виконанню, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 07.08.2024 о 16-05 год.
Суддя ОСОБА_1