Справа №523/3336/24
Провадження №1-кп/523/1037/24
28.03.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності обвинуваченого, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні за №12024162490000193 від 1.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України,-
Встановив:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_5 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України.
Вивченням матеріалів встановлено, що під час досудового розслідування в рамках вищезазначеного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суд м. Одеси стосовно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 1.04.2024р.
У ході підготовчого судового засідання прокурор надав письмове клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у скоєнні інкримінованого йому злочину, яке відноситься до категорії тяжкого, не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків, утриманців, у зв'язку з чим ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України не змінилися та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілу, свідків, з якими мешкав в одному будинку, більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам.
Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_5 , який за змістом обвинувального акту офіційно не працевлаштований, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу - захисника ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначаючи, що доказів ризиків не надано, підтверджень, що не виконував обов'язки також не має, ризик впливу є формальним, сама тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім цього підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, потерпіла особа фактично є цивільною дружиною ОСОБА_5 , у нього є рідна мати, брат, за викладених підстав вважав за можливе змінити відносно підзахисного запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем мешкання, яке надає йому його товариш, який сьогодні з'явився у судове засідання; обвинуваченого, який просив змінити відносно нього запобіжний захід на домашній арешт, запевняючи, що буде виконувати покладені на нього обов'язки; оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за необхідне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.
За змістом положень ст.315 ч.3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд по справі ще не призначений, за змістом пред'явленого обвинувачення дії ОСОБА_5 за ст.186 ч.4 КК України відповідно до положень ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, за який, у разі визнання особи винною, передбачене максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який, виходячи зі змісту обвинувального акту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходів для матеріального існування, міцних соціальних зв'язків, утриманців, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений, будучи обізнаним про тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання особи винною, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків, місце проживання яких йому відоме, з метою зміни ними показів у суді, не виключається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку що раніше застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак за змістом положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні не визначається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв'язку з чим суд вважає не визначати розмір застави.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 314-1, 314-315, 369-372, 392 КПК України, суд,-
Постановив:
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 26.05.2024р. включно без визначенням розміру застави.
Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 26.05.2024 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: ОСОБА_1