Провадження № 11-сс/4823/334/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07 серпня 2024 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 липня 2024 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту - до 19 вересня 2024 року. У відповідності до ст.194 КПК України, покладено на нього обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких; наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та обрати його підзахисному запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Посилається на відсутність доказів, які підтверджують заявлені стороною обвинувачення ризики, та неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків. Зазначає, що ОСОБА_8 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, де мешкає разом зі співмешканкою та її сином, працює неофіційно, повністю визнає свою вину, засуджує свої дії та щиро кається, бажає відшкодувати заподіяні збитки, тому підозрюваному може бути обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, що забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді; захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 20 липня 2024 року до ЄРДР за №12024270380000546 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
20.07.2024 ОСОБА_8 затримано, в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, та 20 липня 2024 року ОСОБА_8 письмово повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, обґрунтованість ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, усвідомлюючи можливе настання якого підозрюваний може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , до нього необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту і що більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, буде недостатнім для забезпечення запобігання цим ризикам, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками; тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, а покладені на нього слідчим суддею обов'язки забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.
У своєму рішенні слідчий суддя належним чином аргументував, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти заявленим ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків слідчого судді з урахуванням вищевказаних обставин.
Отже, відсутні підстави для зміни ОСОБА_8 цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання з підстав, на які посилається сторона захисту.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 липня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4