Справа № 127/24212/23
Провадження № 22-ц/801/1712/2024
Категорія: 68
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А.
Доповідач:Рибчинський В. П.
07 серпня 2024 рокуСправа № 127/24212/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати
у цивільних справах:
судді-доповідача Рибчинського В.П.,
суддів Голоти Л.О., Медвецького С.К.,
за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2024 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - залишено без розгляду на підставі до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Однак, при постановлені вказаної ухвали не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, про вирішення якого було заявлено стороною відповідача та повідомлено про надання відповідних доказів протягом п'яти днів з дня ухвалення судового рішення.
05.06.2024 представником відповідача ОСОБА_4 - адвокатом Пивоваровою Ю.С. подано до суду клопотання про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи, згідно з яким останній просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. Мотивуючи клопотання тим, що поданий позивачем позов та його дії в ході судового розгляду є необґрунтованими, так як позовні вимоги щодо відсутності кровного споріднення із сином при зверненні до суду було обґрунтовано позивачем тільки майбутнім (не проведеним) висновком експерта, будь-яких інших доказів на підтвердження своїх міркувань та аргументів позивачем надано не було.
Представник зазначив, що лише після надходження висновку експерта, отриманого за результатами проведеної у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи, який спростовує доводи позивача у даній справі, позовна заява була залишена без розгляду, на переконання ОСОБА_4 , внаслідок необґрунтованих дій позивача, тому, як вважає відповідач, останній діяв недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов. У зв'язку із вимушеним захистом та представництвом прав та інтересів відповідачкою було понесено неочікувані та значні витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пивоварової Ю.С. про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи задоволено.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10 000 грн у відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи її незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала не містить жодної вказівки на те, які конкретні дії позивача судом визнано необґрунтованими, а також не вказано за якими ознаками та на підставі яких обставин такі дії позивача були кваліфіковані судом як необґрунтовані.
Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В заперечення проти апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції вірно зауважено про те, що заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду надійшла до суду лише після отримання судом висновку експерта, яким батьківство позивача доведене, відтак, на переконання відповідача, саме позивач в такому випадку повинен нести витрати ОСОБА_3 на професійну правову допомогу в даній справі.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача про залишення його позову без розгляду надійшла до суду лише після отримання судом висновку експерта №СЕ-19/102-23/21253-БД від 03.04.2024, яким батьківство позивача практично доведене і зазначено, що ОСОБА_3 може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , то саме позивач повинен нести витрати відповідачки ОСОБА_4 , які вона понесла у зв'язку з отриманням нею професійної правової допомоги адвоката Пивоварової Ю.С. по даній цивільній справі, заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_3 .
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, зі змісту частини 5 статті 142 ЦПК України вбачається, що про залишення позову без розгляду у справі виноситься ухвала, в якій може бути вирішене питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов у вказаній редакції ЦПК України, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.
Таким чином, необхідною умовою для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України у разі залишення позовної заяви без розгляду у справі є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.
Під такими діями варто розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо.
При цьому, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується
Водночас, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, яке передбачене процесуальним законодавством та Конституцією України і не містить таких обмежень.
Так, звертаючись із вказаною заявою, стороною відповідача не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо зловживання процесуальними права з боку позивача, а саме по собі пред'явлення позову, та подання заяви про залишення позову без розгляду, не можуть свідчити про необґрунтовані дії позивача, що, у свою чергу, дає підстави для висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення із позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі саме з підстав зловживання своїми процесуальними правами.
Подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті є їх правом, передбаченим процесуальним законом, а посилання відповідача на те, що подання позивачем до суду позовної заяви, від якої в подальшому останній відмовився є зловживанням процесуальними правами, носять суб'єктивний характер і не доведені жодними належними та допустимим доказами.
Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містить обґрунтування на підтвердження заявлених позивачем вимог про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, зокрема, що спільний син народився після розірвання шлюбу та іншого шляху, ніж як шляхом призначення експертизи, з'ясувати спірне питання для позивача було неможливим.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, так само матеріалами справи не підтверджується і зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що позивач обґрунтував свої позовні вимоги щодо відсутності кровного споріднення із сином лише майбутнім висновком експерта та будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог не надав, не є беззаперечною підставою для визнання дій позивача необґрунтованими.
У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про залишення без задоволення клопотання про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Чернілевська Руслана Віталіївна, задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пивоварової Юлії Сергіївни про компенсацію витрат пов'язаних з розглядом справи залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено та виготовлено 07 серпня 2024 року.
Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський
Судді: Л.О. Голота
С.К. Медвецький