ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/46927.09.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер"
доЗакритого акціонерного товариства "Київ-Взуття"
простягнення 12 097,52 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Мельничук А.В.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" (надалі -ТОВ "Лін Беккер") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київ-Взуття" (надалі -ЗАТ "Київ-Взуття") про стягнення 12 097,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору безпроцентної позики (зворотної фінансової допомоги) №01/09/2009 позивач надав позику, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню суми позики не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12 097,52 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 01.09.2010 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 27.09.2010 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 22, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6927883 станом на 06.09.2010 р. та вказана в позові.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
17.09.2009 р. між ТОВ "Лін Беккер" (позикодавець) та ЗАТ "Київ-Взуття" (позичальник) було укладено договір безпроцентної позики (зворотної фінансової допомоги) №01/09/2009 (надалі -"Договір").
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 13 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений строк.
Згідно п. 3.1. Договору позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику не пізніше 31.12.2009 р.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 12 950,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №202 від 18.09.2009 р., №277 від 19.10.2009 р., №376 від 24.11.2009 р., №439 від 22.12.2009 р. та №487 від 19.01.2010 р.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 852,48 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Актом звірки взаємних розрахунків від 01.06.2010 р. та відповіддю на претензію №84вих/3 від 14.05.2010 р. відповідач визнав борг у розмірі 12 097,52 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню позики згідно Договору, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 12 097,52 грн. за надану позику.
Договір є договором надання позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання § 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Матеріалами справи підтверджується надання відповідачу грошових коштів згідно Договору за платіжними дорученнями на суму 12 950,00 грн.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору, відповідач був зобов'язаний повернути позивачу позику не пізніше 31.12.2009 р.
ЗАТ "Київ-Взуття" частково розрахувалося за поставлений товар, сплативши 852,48 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи, відповіддю на претензію та актом звірки взаємних розрахунків підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 12 097,52 грн. на підставі Договору за надану позику.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ЗАТ "Київ-Взуття" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Лін Беккер" про стягнення з ЗАТ "Київ-Взуття" заборгованості у розмірі 12 097,52 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київ-Взуття" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22; ідентифікаційний код 01554545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 1; ідентифікаційний код 35181499) заборгованість у розмірі 12 097 (дванадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 52 коп.; державне мито у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 98 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В.Бойко
Дата підписання повного тексту рішення - 29.09.2010 р.