ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/52627.09.10
За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська охоронно -страхова компанія"
до1. Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова експедиція"
простягнення 284,05 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Кравченко О.В.
від відповідача 1:не з'явився
від відповідача 2:Луканіна Д.О.
Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно -страхова компанія" (надалі -ПрАТ "УОСК") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (надалі -ПрАТ "АСК "Інго Україна") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова експедиція" (надалі -"Товариство") про стягнення 1 469,23 грн. з відповідача 1 та 255,00 грн. з відповідача 2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "УОСК" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №КИ.И1-04.40415 від 09.10.2006 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_2, працівником якого скоєно ДТП, застрахована ПрАТ "АСК "Інго Україна" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №НОМЕР_3), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів. Просить стягнути з відповідача 1 кошти у розмірі 1 469,23 грн., а з відповідача 2 -255,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.09.2010 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив про часткове погашення заборгованості відповідачем 1 у розмірі 1 185,18 грн. та повне відповідачем 2 у розмірі 255,00 грн., просив стягнути з відповідача 1 грошові кошти у розмірі 284,00 грн.
Представник відповідача 2 в судове засідання з'явився, надав докази погашення заборгованості, у вирішенні спору щодо стягнення з відповідача 1 грошових коштів у розмірі 284,00 грн. покладається на розсуд суду.
В судове засідання представник відповідача 1, повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №11464584 від 07.09.2010 р., що отримане відповідачем 1 14.09.2010 р., не з'явився, подавши через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому вказував часткове погашення боргу у розмірі 1 185,00 грн., в іншій частині заявлених позовних вимог просив відмовити.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
09.10.2006 р. між Акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія" (після зміни організаційно-правової форми - ПрАТ "УОСК") та Щетинським Василем Петровичем (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) серії КИ.И1-04 №40415 (надалі -"Договір"), об'єктом страхування за яким є майновий інтерес страхувальника, які не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням та/або розпорядження, та/або користуванням транспортним засобом, а саме автомобілем ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно із п. 6.1 Договору страховими ризиками за Договором є пошкодження транспортного засобу, зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
24.04.2007 р. о 11 год. 30 хв. в м. Києві, по вул. Харківське шосе було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 внаслідок якого автомобілі отримали механічні пошкодження.
В даному випадку ДТП сталося з вини обох водіїв, що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 25.05.2007 р., відповідно до якої ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою Дарницького районного суду міста Києва від 08.06.2007 р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, Дарницьким районним судом міста Києва встановлено вчинення адміністративного правопорушення обома учасниками ДТП.
26.06.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля ВАЗ-21114 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №1250, складеного 08.05.2007 р. суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна компанія "Укравтоекспертиза-Стандарт" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №3192/05, виданий Фондом державного майна України 07.04.2005 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-21114, р.н. НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 659,40 грн.
На підставі акту №2967 до справи №860 про настання страхового випадку, затвердженого 30.08.2007 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3 198,45 грн. (3 164,40 грн. -вартість відновлювального ремонту + 34,05 грн. -сплачена позивачем вартість довідки ДАІ), що підтверджується видатковим касовим ордером від 31.08.2007 р.
Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7625 від 28.07.2008 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до ПрАТ "УОСК" перейшло в межах суми 3 198,45 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 250,00 грн.
Із довідки відділу ДАІ з обслуговування Дарницького району ГУ МВС України в м. Києві від 26.04.2007 р. вбачається, що транспортний засіб -автомобіль Камаз, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю ВАЗ-21114, належить Товариству та знаходився під керуванням ОСОБА_2
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю ВАЗ-21114, р.н. НОМЕР_1, сталося з вини як водія, власника автомобіля ВАЗ-21114 (страхувальник за Договором), так із вини ОСОБА_2
Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля Ніссан шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.
При визначенні цього розміру суд виходить із безпосереднього змісту постанов Дарницького районного суду міста Києва від 25.05.2007 р. та від 08.06.2007 р., а також приймає до уваги той факт, що Дарницьким районним судом міста Києва встановлено вину обох учасників у вчинені правопорушень, передбачених однією статтею КУпАП (ст. 124 КУпАП).
Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної Щетинському В.П. з вини ОСОБА_2 становить 50 відсотків. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Із пояснень представника відповідача 2 та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 08.06.2007 р. вбачається, що ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП працював на посаді водія Товариства.
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна автомобілю ВАЗ-21114, р.н. НОМЕР_1, внаслідок експлуатації автомобіля Камаз, р.н. НОМЕР_2 повинна відшкодовуватися Товариства у розмірі 50%.
Цивільно-правова відповідальність власника (Товариства), за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Камаз, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ "АСК "Інго Україна" згідно із полісом №НОМЕР_3.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №НОМЕР_3) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 26.12.2006 р. (00:00) по 25.12.2007 р.
Відповідно до п. 4 полісу №НОМЕР_3 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Товариство, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2 автомобіля Камаз була застрахована ПрАТ "АСК "Інго Україна".
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Вказаним договором (поліс №НОМЕР_3) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -255,00 грн. (пункт 2 полісу).
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ-21114 з урахуванням фізичного зносу, становить 3 659,40 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 3 198,45 грн. (розмір виконаного зобов'язання по виплаті страхового відшкодування, з яких 34,05 -витрати на оплату довідки ДАІ) та набуто право вимоги у розмірі 250,00 грн. за понесення витрат на визначення вартості матеріального збитку, а ступінь вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП становить 50%.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №НОМЕР_3 підлягає зменшенню на 250,00 грн., яке сплачено відповідачем 2, що підтверджується платіжним дорученням №5554 від 15.09.2010 р., а позивачем зменшено позовні вимоги в цій частині.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Листом №956 від 07.05.2010 р., отримання якого не заперечується представником відповідачам 1, та до яких додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 1 724,23 грн.
Враховуючи визначені полісом №НОМЕР_3 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивач, а також встановлену судом ступінь вини ОСОБА_2 відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 1 327,20 грн. (3 198,45 - розмір виконаного зобов'язання по виплаті страхового відшкодування -34,05 грн. - відшкодовані витрати страхувальника на оплату довідки ДАІ) * 50% -255,00 грн. - франшиза за полісом №НОМЕР_3).
Під час розгляду справи відповідач 1 частково погасив суму заборгованості у розмірі 1 185,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8464 від 03.09.2010 р., а позивачем зменшено розмір позовних вимог на вказану суму.
Таким чином, заборгованість відповідача 1 по сплаті на користь позивача в порядку регресу страхового відшкодування становить 142,02 грн., строк її сплати на момент розгляду справи настав, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В частині заявлених до стягнення відшкодованих витрат на отримання довідки ДАІ необхідно відмовити, оскільки стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відносить такі витрати до складу витрат, які підлягаю відшкодуванню відповідачем, а позивач не позбавлений можливості звернутися із такою вимогою до винної особи.
Стосовно заявленої до стягнення з відповідача 1 суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 250,00 грн. суд відзначає наступне.
Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач 2 був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач 2 був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача 2 у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.
Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача 1 на користь позивача суми в розмірі 250,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача 1 грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 142,02 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПрАТ "УОСК" та стягнення з ПрАТ "АСК "Інго Україна" грошових коштів у розмірі 142,02 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно -страхова компанія" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно -страхова компанія" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 55; ідентифікаційний код 23734213) грошові кошти у розмірі 142 (сто сорок дві) грн. 02 коп., державне мито у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -01.10.2010 р.