Провадження № 2-а/641/14/2024 Справа № 641/2145/24
25 липня 2024 року Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Маньковської О.О.,
за участю секретаря - Литвиненко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області в особі інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Поторейко Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити строк на оскарження постанови серія ЕНА № 1724419 від 23.03.2024 року, скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1724419 від 23.03.2024 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за частиною 5 статті 121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.04.2024 року на його адресу у м. Харкові надійшов лист від управління патрульної поліції у Львівській області (трек номер поштового відправлення 0600903077953, відбито штемпеля «Урпошти» від 26.03.2024 року), в якому була постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1724419 від 23.03.2024 року, винесена інспектором 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , з якої позивачу стало відомо, що «23.03.2024 року о(б) 10:29 у м. Львів вул. Стрийська 45а, водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3. в ПДР - порушення правил користування ременем безпеки, частина 5 стаття 121 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510 грн.». Позивач зазначає, що він не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою. Так, 23.03.2024 року позивач разом із своєю дружиною ОСОБА_3 на автотранспортному засобі Toyota RAV4 д.н.з., НОМЕР_1 рухався по вул. Хуторівска (від ринку Шувар), приблизно з 10:18 год., в напрямку до вул. Стрійська 45а. Коли позивач у дзеркалі заднього зображення помітив патрульну машину із увімкненими проблисковими маячками, він включив правий поворот та звернув на в'їзд до пакувального майданчику по вул. Стрійська 45 а, після чого за ним заїхала патрульна машина, коли поліцейська машина зрівнялась із припаркованим автомобілем позивача, останній повернувся в сторону поліцейської машини, та жестом запитав чи це його зупиняють, після позитивної реакції патрульних позивач зрозумів, що зупинка була його автомобіля. Після цього, патрульна машина проїхала далі, звернула праворуч за кут на стоянку та зупинилась. Тим часом, позивач вимкнув двигун, та вийшов із дружиною з машини щоб дізнатися у патрульних про причину зупинки. Зі слів поліцейських позивачу стало зрозуміло, що причина зупинкт була з приводу його заяв, з якими останній звертався з 2023 року як до патрульної поліції у Львівській області, так і до районного управління поліції № 1 у Львівській області з приводу двійника машини. Потім, інспектор відійшов в сторону та почав там щось заповнювати, коли позивач поцікавився що трапилось, інспектор повідомив, що виписує штраф. Інспектор зазначив, що він встановив усі фактичні обставини справи, та прийняв одноособове рішення про накладення на позивача штрафу, та слухати пояснення позивача він не буде, також інспектором не було повідомлено, за що саме позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф. Позивач вказує, що при розгляді справи інспектором, його було позбавлено будь-яких прав щодо надання доказів, належного та об'єктивного розгляду справи, у тому числі скористатися послугами адвоката. Крім того, у постанові відсутні будь-які посилання на докази, на підставі яких інспектором було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 5 статті 121 КУпАП.
До суду від представника Управління патрульної поліції у Львівській області Вахули Р. надійшов Відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з наступних підстав. Так, поліцейський чітко спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР, а саме - позивач керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки, оскільки в місцях, де пристібаються відповідні ремені, були так звані «заглушки», а тому, інспектор зобов'язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення та під час винесення відповідної постанови, керувався власною дискрецією, наявними доказами та нормами чинного законодавства. При розгляд справи, позивач був присутній, не заявляв клопотання про перенесення розгляду справи чи про бажання скористатись послугую адвоката. Також, постанова про адміністративне правопорушення не мітись граф щодо внесення технічного засобу чи будь-яких доказів, на підставі яких здійснювалась фіксація правопорушення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 262 КАС України).
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
За приписами частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови),
Згідно статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Статтею 121 КУпАП, частиною 1, передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав 03.04.2024, до суду звернувся 05.04.2024 року, суд приходить до висновку, що строк звернення позивача до суду не порушений.
Судом встановлено, що інспектором 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1724419 від 23.03.2024 року. В постанові зазначено, що 23.03.2024 року о(б) 10:29 у м. Львів вул. Стрийська 45а водій керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3. в ПДР - порушення правил користування ременем безпеки,
частина 5 стаття 121 КУпАП, у зв'язку із чим накладено штраф у розмірі 510 грн.».
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч.5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), мають ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 2.3 «в» ПДР України водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (ремені безпеки), користуватися ними.
Положеннями КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно з частиною другою статті 258 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно положень ч.3 ст.258 КУпАП, Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У статті 222 КУпАП (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) чітко встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами п'ятою статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, чинним на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 121 КУпАП. Вказане виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо.
Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження про притягнення особи до адміністративної відповідальності, під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
Тобто, з аналізу положень ст.258 КУпАП вбачається, що застосування спрощеної процедури розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 121 КУпАП, можливе лише за умови, якщо особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, при цьому протокол не складається , штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється - на місці вчинення правопорушення.
Як вбачається з наданого відповідачем відеозапису, під час розгляду справи 23.03.2024 року, ОСОБА_1 оспорював вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, згідно п. 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 року розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.
Так, на відеозапису, наданому відповідачем, не зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Також, згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У відповідності до частини першої статті 271 КУпАП, У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Так, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 просив ознайомитись із доказами, на які посилався відповідач під час розгляду справи, проте, вказане клопотання відповідачем не розглянуто.
Таким чином, інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому є порушеним порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При вирішенні адміністративного позову щодо оскарження дії суб'єкта владних повноважень суд у відповідності до положень ч.3 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийнято воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, Суд дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , інспектор порушив право особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, на справедливий розгляд, порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 18 лютого 2020 року (справа №524/9827/16-а)
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно з квитанцією № 3191-7878-9886-3680 від 05.04.2024 року позивачем при зверненні до суду з вищевказаним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок (а.с.8).
Разом з тим, позивачу слід повернути надмірно сплачений ним судовий збір в розмірі 363 (триста шістдесят три) грн. 36 копійок у відповідності до вимог ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Отже, судовий збір в розмірі 605,60 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню з Управління патрульної поліції у Львівській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 77, 205, 229, 241-246, 255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області в особі інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Поторейко Ігоря Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1724419 від 23.03.2024 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за частиною 5 статті 121 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 363 (триста шістдесят три) грн. 36 копійок ( квитанція № 3191-7878-9886-3680 від 05.04.2024 року)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області в особі інспектора 1 взводу 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Поторейко Ігоря Івановича, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя: О. О. Маньковська