Справа №338/1005/24
07 серпня 2024 року Богородчанський районний суд
Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Решетова В. В.,
з участю секретаря Остапишин І. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
18.07.2024 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договром № 1330-0662 від 11.01.2024 р. у розмірі 54 449,76 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 19 981,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 34 468,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 11.01.2024 р. року між ТОВ «Укркредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою «Веб -сайту», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1330-0662. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - сума кредиту - 18 600,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 8 днів; - знижена % ставка - 2,30 % в день; - стандартна % ставка - 2,50 % в день. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця.
Також Додатковою угодою від 24.01.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №
1330-0662 від 11.01.2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1800,00 грн.
Станом на 26.04.2024р. загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становить 54 449,76 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 19 981,50 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 34 468,26 грн. Відповідно до умов договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту у повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування. Просить позов задовольнити, ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість в сумі 54 449,76 гривень та судові витрати по справі у розмірі 2147,20 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати в строщеному провадженні без виклику сторін.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.
З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі рішення та задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного електронного договору № 1330-0662 між відповідачем та ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" від 11.01.2024 р., відповідач отримав кредит у сумі - 18 600,00 грн. та відповідно до додаткової угоди 1800 гривеь; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 8 днів; - знижена % ставка - 2,30 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 75 від 04.07.2018), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
П.п. 14 ч. 3 Розділу 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України вказує, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
П. 50 Розділу 3 Положення встановлює, що первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банком самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.
Первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі (п. 51Розділу 3 Положення).
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 аналогічно встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивач надав до суду довідку про перерахування суми кредиту № 1330-0662 від 11.01.2024 р. (а.с. 93), довідка про укладений договір станом на 26.04.2024р. (а.с.94-95).
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності", тому оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн.
На підставі ст. ст. 509, 526, 546, 612, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" суму заборгованості за кредитним договором № 1330-0662 від 11.01.2024 р. в розмірі 54 449,76 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., а всього разом 56872,16 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят дві гривні) грн. 16 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Решетов