Справа № 215/4989/24
2/215/2206/24
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2024 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ) , третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування (місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1А) про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини і повернення матері, -
05.08.2024 представник позивача, адвокат Пахомова Д.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір'ю,та просить відібрати малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в батька та повернути матері.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вийняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Як вбачається з змісту статті 28 ЦПК України, позов про доцільність відібрання дитини без позбавлення його батьківських прав не входить до переліку справ, підсудність яких, крім визначеної законом (ч. 1 ст. 27 цього Кодексу), може бути також визначена за вибором позивача.
Положення статті 28 ЦПК України не можуть бути застосовані при визначені підсудності позову про доцільність визначення місця проживання дитини та відібрання дитини, отже не можуть бути застосовані і, зокрема, положення ч. 16 ст. 28 ЦПК України, можливість вибору позивача до якого суду звернутися з позовом про позбавлення батьківських прав, - відсутня, оскільки підсудність такої справи визначена законом.
Таким чином, з аналізу зазначених статей вбачається, що справи про доцільність визначення місця проживання дитини та відібрання дитини розглядаються за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, згідно зі ст. 27 ЦПК України.
З огляду на викладені обставини в позові представник вказує, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , взятий на облік як внутрішньо- переміщена особа за адресою: АДРЕСА_4 , при цьому в обгрунтуванні обставин справи вказано, що відповідач проживає та працює в м. Дніпро, на підтвердження чого надано розписку написану ОСОБА_2 . Також слід звернути увагу на те, що докази на підтвердження взяття на облік як внутрішньо- переміщеної особи відповідача, в матеріалах справи відсутні.
Як визначено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплено у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Окрім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, що визначено ч. 1 ст. 378 ЦПК України. Отже, суд повинен суворо дотримуватися правил підсудності.
Тому враховуючи вищевикладені норми права та проаналізувавши викладені обставини справи, суд приходить до висновку, що в позовній заяві містяться неточності та розбіжності між викладеними обставинами та доданими доказами до справи.
Також, згідно ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, предметом спору у позовній заяві є визначення місця проживання дитини та відібрання дитини.
Так, позивачем сплачено на рахунок Тернівського міського суду Дніпропетровської області судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру, а саме за визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Однак з позову також вбачається, що представник позивача просить відібрати дитину в батька та повернути матері, за яку судовий збір сплачено не було.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як визначено у ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Таким чином, виходячи із розміру заявленої вимоги про відібрання дитини, позивачу необхідно до сплатити судовий збір за вимогу у справах немайнового характеру в сумі 1211,20 грн., що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Терн.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача - UA208999980313151206000004651; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернівський районний суд міста Кривого Рогу; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
З огляду на викладене, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, так як подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду зміненої позовної заяви та направлення до суду доказів на підтвердження викладених обставин справи, та направлення оригіналу платіжного доручення або квитанції про сплату недоплаченого судового збору, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини і повернення матері - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не виправлення недоліків позовна заява буде вважатись не поданою і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано суддею 07 серпня 2024 року.
Суддя: