Справа № 211/6675/21
Провадження № 2-с/211/32/24
про повернення заяви про скасування судового наказу
07 серпня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-
встановив:
19 листопада 2021 року за заявою Комунального підприємства «Кривбасводоканал» Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №211/6675/21 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2020 по 30.09.2021, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 2 211 грн. 63 коп.; втрат від інфляції у сумі 29 грн. 63 коп. і 3% річних у сумі 18 грн. 93 коп.; та суми сплаченого судового збору в розмірі 227 грн. 00 коп.
06 серпня 2024 року представник заявника ОСОБА_3 від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, зазначивши, що копію судового наказу боржник не отримувала, про наявність судового наказу дізналася з реєстру виконавчих проваджень, копію судового наказу з додатками представник заявника отримала у приміщенні суду 22 липня 2024 року.
Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, приходжу до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
У заяві про скасування судового наказу боржник ОСОБА_1 , як на підставу для скасування судового наказу, посилається на відсутність договірних відносин із стягувачем; вказує на те, що вона не проживала за спірною адресою у заявлений у наказі період; також звертає увагу, що за вказаною вище адресою, окрім неї, також зареєстровані інші повнолітні особи. Але суд відхиляє вказані підстави з огляду на те, що посилання боржника на відсутність договірних відносин із стягувачем є безпідставним та необґрунтованим. Щодо пред'явлення стягувачем вимог лише тільки до ОСОБА_1 . Суд роз'яснює, що це прерогатива стягувача обирати, до кого саме пред'явити вимоги про стягнення заборгованості. Щодо повідомлення боржника про не проживання за спірною адресою. По-перше, суду не було надано докази проживання за іншою адресою. По-друге, ці докази необхідно було надати стягувачу ще від початку проживання за іншою адресою для можливості здійснення вірного здійснення нарахувань, звісно за умови, що квартира АДРЕСА_2 не належить боржнику на підставі приватної власності.
Отже, суд вважає, що боржник не зазначив у чому полягає необґрунтованість вимог стягувача, не надав належних та допустимих доказів необґрунтованості вимог стягувача. А неотримання засобами поштового зв'язку судового наказу не є підставою для його скасування.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Оскільки боржником не доведено необґрунтованість вимог стягувача, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та повернути її боржнику.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суд-
постановив:
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - залишити без розгляду та повернути її боржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Ніколенко