Справа № 211/4960/24
Провадження № 2-з/211/26/24
про забезпечення позову
07 серпня 2024 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ніколенко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Мазепа Наталія Миколаївна, про визнання недійсним договору дарування квартири,-
встановив:
позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Палішева Н.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд ухвалити рішення про визнання недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було укладено ОСОБА_3 , 1939 року народження, та відповідачем, який посвідчено 16 квітня 2024 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Мазепою Н.М. за реєстровим номером 414. Паралельно із вказаним позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони відчуження майна шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . В обґрунтування заяви зазначено, що між померлою матір'ю позивача ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, позивач вважає, що на момент укладання договору його мати не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. Ураховуючи, що предметом спору є спірна квартира, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позов буде задоволено.
У судове засідання сторони у справі не викликались відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Суд за наслідками розгляду матеріалів справи дійшов таких висновків.
Подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам щодо забезпечення позову, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення позивачу відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали суду від 07.08.2024 відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. На підставі договору дарування від 16.04.2024 право власності на квартиру належить відповідачу. Крім того, позивач надає обґрунтування позовних вимог та зазначає докази, на підтвердження свого позову. У той же час, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або перешкодити ефективному захисту прав, щодо порушення яких позивачем заявлено позов.
Розглянувши заявлені вимоги та доводи представника позивача, якими вона обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ураховуючи те, що суд відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України в порядку забезпечення позову може заборонити вчиняти певні дії, суд вважає доцільним вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149,150, 153, 247, 259-261, 353-354 ЦПК України, суд -
постановив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов, шляхом накладення арешту із забороною відчуження на квартиру під номером АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 ) на підставі договору дарування від 16.04.2024, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 414.
Копію ухвали невідкладно направити Довгинцівському відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - для виконання, сторонам до відома.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Строк пред'явлення судового рішення до виконання - три роки з наступного дня після його прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 07 серпня 2024 року.
Суддя Д.М.Ніколенко