06 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 480/7179/23
адміністративне провадження № К/990/27724/24
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Сумської митниці
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №480/7179/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумської митниці, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці від 07.06.2023 року № 211-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити її на посаді начальника відділу адміністрування митних платежів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Сумської митниці,
- стягнути з Сумської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дати звільнення по дату поновлення на роботі.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Сумської митниці від 07.06.2023 року №211-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу адміністрування митних платежів управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Сумської митниці.
Стягнуто з Сумської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 168226 (сто шістдесят вісім тисяч двісті двадцять шість) грн 11 коп.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Сумська митниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2024 року касаційну скаргу Сумської митниці повернуто скаржнику
17 липня 2024 року касаційна скарга Сумської митниці повторно надійшла до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування відповідач вказує про необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2019 у справі №808/588/17, від 20.01.2020 у справі №753/22893/17, від 05.12.2019 у справі №804/7399/16, від 24.04.2019 у справі № 808/892/17, які застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, а саме щодо застосування статті 49-2 КЗпП України в частині обов'язку суб'єкта призначення запропонувати всі наявні вакансії, оскільки суб'єкт призначення або керівник державної служби в даному випадку зобов'язаний керуватися положеннями частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу», яка передбачає пропозицію державному службовцю іншої рівнозначної посади державної служби, або, як виняток, нижчої, що в свою чергу передбачає послідовність такої пропозиції стосовно нижчої посади. Винятковість пропозиції нижчої посади повинна бути охарактеризована певними обставинами.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відступ - це інший підхід до застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах, щодо якої такий висновок сформовано.
Необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо).
Суд наголошує, що у касаційній скарзі відсутні доводи на спростування мотивів, з яких виходив суд апеляційної інстанції.
При цьому скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, а тому є необхідність для відступлення від них.
Однак, неправильність, на думку скаржника, застосування висновків Верховного Суду, а також відмінність обставин справ, не може бути підставою для відступу від таких висновків.
У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №480/7179/23 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська