07 серпня 2024 року
м. Київ
справа №400/5534/23
адміністративне провадження №К/990/28429/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №400/5534/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області по необчисленню розміру пенсії ОСОБА_1 з 15.01.2022 відповідно до вимог п. 3 рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 15.01.2022 нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війний І групи, тобто відповідно до вимог п. 3 рішення Конституційного Суду України віл 07.04.2021 №1-р(ІІ)/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проводити своєчасний перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 при зміні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024, позовні вимоги задовольнити.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вказану справу суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Предметом оскарження у вказаній справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війний І групи, який перебуває на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду України, та отимує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто відповідно до вимог пункту 3 рішення Конституційного Суду України віл 07.04.2021 №1-р(ІІ)/21.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та вказує, неповноту дослідження доказів та на те, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі №400/12171/21 щодо застосування частини четвертої статті 54 Закону України №796 в редакції Закону №230. Заявник також вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивача, становить значний інтерес для пенсіонерів відповідної категорії.
Наведені аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №400/5534/23.
Заявник звільнений від сплати судового збору відповідно до приписів пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана в межах встановленого законом процесуального строку, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №400/5534/23.
Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/5534/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець